День соборності України

                                                                 Україно, нездоланна вища Мати

Володимира, Богдана і Тараса.

Бог тобі призначив жити, не вмирати,

Бути світові як захист і окраса.

В. Переяславець

 

22 січня, Україна відзначає одну з найважливіших віх історії власної державності. Рівно сто років тому було проголошено Акт Злуки між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською народною республікою. Українці, які протягом століть жили у двох ворогуючих імперіях, нарешті об'єдналися в одній українській держа

Незалежність Української Народної Республіки була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради 22 січня 1918 року. Західноукраїнська Народна Республіка постала 1 листопада 1918 року. З того ж моменту почались переговори про об'єднання України між емісарами ЗУНР та урядом гетьмана Павла Скоропадського. Однак після антигетьманського перевороту, до влади прийшла Директорія УНР, яка й ухвалила  Акт Злуки з 

ЗУНР.

Цей документ був не просто документом, що засвідчив об'єднання двох республік в одну. Цим документом нарешті український народ зміг об'єднатись в межах однієї національної держави. Століттями українці жили в Австро-Угорській та Російській імперіях, воювали одне проти одного у Першій світовій війні. І ось наступив той самий момент, який проголосив соборність української держави, а від так і української нації.

До Дня Соборності України в читальній залі шкільної бібліотеки підготовано книжкову виставку під назвою «Соборна мати Україна-одна на всіх,як оберіг».Книжкова виставка привертає увагу відвідувачів бібліотеки та пропонує замислитись над історією нашої країни, сьогоденням та майбутнім українського народу. Матеріали, представлені на виставці, акцентують увагу на історичних фактах, що передували злуці, на об’єднавчому русі, який наприкінці 1918- початку 1919 року охопив майже всю Україну.

Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його - означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію. Тож вивчаймо власну історію і цінуймо цілість землі рідної і народу!