21 лютого-Міжнародний день рідної мови
Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення. Мова - не просто засіб комунікації. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості. Так створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька до неї та її душі мова.
У 1999-му році на 30-й сесії Генеральної конференції Організації
Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято
рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята
вибрано 21-е лютого. Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння
багатому культурному та мовному різноманіттю.
Із тисяч мов, які існують на планеті, найдорожчою для кожного є його
рідна мова. Наша українська мова належить до найбагатших мов світу.
Багато зробили для її вдосконалення освічені люди різних часів —
письменники, вчені, видавці… Ми з вами отримали в спадок багату,
розвинену, гнучку українську літературну мову. Наша мова є
рідною майже для 50 мільйонів чоловік.Сьогодні, згідно Статті 10
Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в
усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Дорогі читачі! Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а
матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною
мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте,
розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій
чудовій красі для себе й наступних поколінь!
«Красо моя! В тобі і мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у лиху годину, і переможний гук лицарів у днину побідню, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого...» (Сергій Плачинда).
Шануймо і любімо рідну мову, піклуймося про неї, розкриваймо для себе її велич і могутню силу. Збережімо її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
«Красо моя! В тобі і мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у лиху годину, і переможний гук лицарів у днину побідню, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого...» (Сергій Плачинда).
Шануймо і любімо рідну мову, піклуймося про неї, розкриваймо для себе її велич і могутню силу. Збережімо її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
Немає коментарів:
Дописати коментар