День в історії. Заснування Національної академії наук
Цьогоріч Національна академія наук України святкує столітній ювілей. Саме 100 років тому, на підставі закону, ухваленого 14 листопада 1918 р. Радою Міністрів Української Держави та затвердженого гетьманом України П.Скоропадським, 27 листопада 1918 р. було засновано Українську академію наук у м. Києві (УАН). Академія постала як самоврядна установа, до складу якої входили 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. Перше установче, спільне зібрання Академії, що відбулося 27 листопада у приміщенні Наукового товариства у Києві, обрало Президентом УАН В.І.Вернадського. Важливою складовою Академії наук стала заснована того ж року (закон Радим Міністрів від 2 серпня 1918 р.) Національна бібліотека Української Держави, що стала головною академічною книгозбірнею країни. З травня 1919 р. вона стала називатися Всенародною бібліотекою України. Після окупації України більшовиками у 1921 р., нова влада підтвердила заснування УАН. 21 червня 1921 р. Рада народних комісарів УРСР ухвалила «Положення про Всеукраїнську Академію наук», відповідно до якого Академія визнавалася головною науковою установою республіки. Всеукраїнська Академія Наук (ВУАН) поділялася на три відділи. У 1936 р. ВУАН перейменували в Академію наук УРСР. Після здобуття Україною Незалежності, розпочався новий етап в історії Академії (з 1994 р. Національної академії наук України), яка, однак, зберігає історичну тяглість і нерозривний зв’язок із заснованою сто років тому найвищою науковою академічною установою України.
Відповідно до Указу Президента України від 18.05.2017 №136/2017 «Про відзначення 100-річчя Національної академії наук України» в шкільній бібліотеці проведено інформаційна година: «100-річчя академії наук України»та оформлені книжкові виставки «Юним науковцям»та «Я пізнаю світ»
Історична довідка про заснування Національної академії наук України
Українську академію наук засновано за указом гетьмана Павла Скоропадського. На установчому спільному зібранні 14 листопада 1918 року було обрано президентом УАН професора Володимира Вернадського, а секретарем — Агатангела Кримського. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та інших установ академії. Урочисте відкриття академії наук відбулось 27 листопада 1918 року.
З моменту заснування вона складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінетів, 2 лабораторій, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічної станції, бібліотеки, друкарні та архів. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Статут підкреслював загальноукраїнський характер УАН: її дійсними членами могли бути не тільки громадяни Української Держави, але й українські вчені Західної України (що тоді входила до складу Австро-Угорщини). Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН. Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки.
У перший рік діяльності Академія складалася з трьох наукових відділів — історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук.
Упродовж функціонування НАН України її очолювали Президенти:
- Вернадський Володимир Іванович (1918–1919рр.);
- Левицький Орест Іванович (1919–1921рр.);
- Василенко Микола Прокопович (1921–1922рр.);
- Левицький Орест Іванович (1922р.);
- Богомолець Олександр Олександрович (1930–1946рр.)
- Палладін Олександр Володимирович (1946–1962рр.);
- Патон Борис Євгенович (1962-
Упродовж своєї історії НАН України неодноразово змінювала свою назву:
- Українська академія наук (1918–1921рр.);
- Всеукраїнська академія наук (1921–1936рр.);
- Академія наук УСРР (1936р.);
- Академія наук УРСР (1937–1991рр.);
- Академія наук України (1991–1993рр.);
Засновниками НАН були видатні вчені-математики Д.О. Граве,
М.М. Крилов, М.М. Боголюбов, механіки О. М. Динник і М.О. Лаврентьєв, фізики К.Д. Синельников, Л.В. Шубников, В.Є. Лашкарьов, О.І. Ахієзер,
О.С. Давидов, А.Ф. Усиков, С.Я. Брауде, геолог П.А. Тутковський, хіміки
Л.В. Писаржевський, О.І. Бродський, А.В. Думанський, біологи і медики
Д.К. Заболотний, О.О. Богомолець, В. П. Філатов, М. Г. Холодний,
І. І. Шмальгаузен, В. В. Моргун.
У всьому світі відомі українські школи електрозварювання Є.О. Патона і кібернетики В.М. Глушкова. Набули широкого визнання економічні й гуманітарні школи, які очолювали економісти М.В. Птуха і К. Г. Воблий, історики М.С. Грушевський і Д.І. Яворницький, сходознавець А.Ю. Кримський, мовознавець Л.А. Булаховський, літературознавці
С.О. Єфремов і О.І. Білецький.
У 1941 році, під час фашистської окупації України, інститути АН УРСР були евакуйовані. Більшість інститутів та Президія АН УРСР переїхали до Уфи, Інститут електрозварювання — до Нижнього Тагіла, інші установи — до Свердловська (нині Єкатеринбурга), Челябінська, Златоуста та інших міст СРСР. Під час війни першочергове місце посіли наукові розробки в галузі оборонної промисловості, поліпшення методики лікування поранених тощо. В березні 1944 року почалась реевакуація інститутів АН УРСР до Києва. У 1954 році засновано Кримський філіал АН УРСР. У 1956 році створено Донецький науковий центр АН УРСР, а згодом і інші центри: Західний, Харківський, Південний та Дніпропетровський.
Найвищим керівним органом НАН України є Загальні збори її членів. Дійсними членами НАН України за її статутом можуть бути обрані науковці, які зробили видатний внесок у розвиток певного напрямку науки. Членами-кореспондентами НАН обирають вчених, які збагатили науку визначними здобутками. Іноземними членами НАН можуть бути обрані науковці, які є громадянами інших держав, наукові праці яких визнані міжнародним співтовариством та які здійснили внесок у розвиток міжнародних зв'язків НАН України. Члени НАН України обираються довічно.
Президент Національної академії наук України обирається Загальними зборами НАН України з числа дійсних членів НАН України таємним голосуванням простою більшістю голосів. Правовий статус Президента НАН України регулюється Статутом НАН України. У період між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України, яка обирається Загальними зборами строком на п'ять років. До Президії входять президент НАН, віце-президенти, академіки-секретарі відділень наук і голови регіональних наукових центрів.
Станом на початок 2017 року в складі НАН України діють 163 наукових установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази, в яких працюють 31129 співробітників, в тому числі 15919 наукових працівників, серед яких 2402 доктори наук та 6814 кандидатів наук. До складу НАН України входять 186 дійсних членів (академіків), 361 членів-кореспондентів та 98 іноземні члени.
У Національній академії наук діють три секції, що об'єднують 14 відділень наук:
Відділення математики;
Відділення інформатики;
Відділення механіки;
Відділення фізики і астрономії;
Відділення наук про Землю;
Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства;
Відділення фізико-технічних проблем енергетики;
Відділення ядерної фізики та енергетики;
Відділення хімії;
Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології;
Відділення загальної біології;
Відділення економіки;
Відділення історії, філософії та права;
Відділення літератури, мови та мистецтвознавства.
У складі НАН України діють 6 регіональних центрів.
Установи, розташовані в Києві (108 установ), не входять до жодного з регіональних центрів.
До структури НАН України входить Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, яка є депозитарієм ООН і фонди якої містять близько 15 млн одиниць зберігання, та Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Академія має видавництва «Наукова думка» і «Академперіодика». Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи. Вони діють на підставі власних статутів, затверджених і зареєстрованих у НАН України. Дослідно-виробнича та конструкторська база Академії охоплює дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні та обчислювальні центри. При установах НАН України функціонують малі та спільні підприємства, які сприяють комерціалізації результатів наукових досліджень. За активної участі установ НАН України працюють 8 технопарків, на які законодавчо поширено спеціальний режим інноваційної та інвестиційної діяльності.
Довідка про Національну академію наук України
Упродовж функціонування НАН України її очолювали Президенти:
- Вернадський Володимир Іванович (1918–1919рр.);
- Левицький Орест Іванович (1919–1921рр.);
- Василенко Микола Прокопович (1921–1922рр.);
- Левицький Орест Іванович (1922р.);
- Богомолець Олександр Олександрович (1930–1946рр.)
- Палладін Олександр Володимирович (1946–1962рр.);
- Патон Борис Євгенович (1962-
Упродовж своєї історії НАН України неодноразово змінювала свою назву:
- Українська академія наук (1918–1921рр.);
- Всеукраїнська академія наук (1921–1936рр.);
- Академія наук УСРР (1936р.);
- Академія наук УРСР (1937–1991рр.);
- Академія наук України (1991–1993рр.);
Засновниками НАН були видатні вчені-математики Д.О. Граве,
М.М. Крилов, М.М. Боголюбов, механіки О. М. Динник і М.О. Лаврентьєв, фізики К.Д. Синельников, Л.В. Шубников, В.Є. Лашкарьов, О.І. Ахієзер,
О.С. Давидов, А.Ф. Усиков, С.Я. Брауде, геолог П.А. Тутковський, хіміки
Л.В. Писаржевський, О.І. Бродський, А.В. Думанський, біологи і медики
Д.К. Заболотний, О.О. Богомолець, В. П. Філатов, М. Г. Холодний,
І. І. Шмальгаузен, В. В. Моргун.
У всьому світі відомі українські школи електрозварювання Є.О. Патона і кібернетики В.М. Глушкова. Набули широкого визнання економічні й гуманітарні школи, які очолювали економісти М.В. Птуха і К. Г. Воблий, історики М.С. Грушевський і Д.І. Яворницький, сходознавець А.Ю. Кримський, мовознавець Л.А. Булаховський, літературознавці
С.О. Єфремов і О.І. Білецький.
У 1941 році, під час фашистської окупації України, інститути АН УРСР були евакуйовані. Більшість інститутів та Президія АН УРСР переїхали до Уфи, Інститут електрозварювання — до Нижнього Тагіла, інші установи — до Свердловська (нині Єкатеринбурга), Челябінська, Златоуста та інших міст СРСР. Під час війни першочергове місце посіли наукові розробки в галузі оборонної промисловості, поліпшення методики лікування поранених тощо. В березні 1944 року почалась реевакуація інститутів АН УРСР до Києва. У 1954 році засновано Кримський філіал АН УРСР. У 1956 році створено Донецький науковий центр АН УРСР, а згодом і інші центри: Західний, Харківський, Південний та Дніпропетровський.
Найвищим керівним органом НАН України є Загальні збори її членів. Дійсними членами НАН України за її статутом можуть бути обрані науковці, які зробили видатний внесок у розвиток певного напрямку науки. Членами-кореспондентами НАН обирають вчених, які збагатили науку визначними здобутками. Іноземними членами НАН можуть бути обрані науковці, які є громадянами інших держав, наукові праці яких визнані міжнародним співтовариством та які здійснили внесок у розвиток міжнародних зв'язків НАН України. Члени НАН України обираються довічно.
Президент Національної академії наук України обирається Загальними зборами НАН України з числа дійсних членів НАН України таємним голосуванням простою більшістю голосів. Правовий статус Президента НАН України регулюється Статутом НАН України. У період між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України, яка обирається Загальними зборами строком на п'ять років. До Президії входять президент НАН, віце-президенти, академіки-секретарі відділень наук і голови регіональних наукових центрів.
Станом на початок 2017 року в складі НАН України діють 163 наукових установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази, в яких працюють 31129 співробітників, в тому числі 15919 наукових працівників, серед яких 2402 доктори наук та 6814 кандидатів наук. До складу НАН України входять 186 дійсних членів (академіків), 361 членів-кореспондентів та 98 іноземні члени.
У Національній академії наук діють три секції, що об'єднують 14 відділень наук:
Відділення математики;
Відділення інформатики;
Відділення механіки;
Відділення фізики і астрономії;
Відділення наук про Землю;
Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства;
Відділення фізико-технічних проблем енергетики;
Відділення ядерної фізики та енергетики;
Відділення хімії;
Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології;
Відділення загальної біології;
Відділення економіки;
Відділення історії, філософії та права;
Відділення літератури, мови та мистецтвознавства.
У складі НАН України діють 6 регіональних центрів.
Установи, розташовані в Києві (108 установ), не входять до жодного з регіональних центрів.
До структури НАН України входить Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, яка є депозитарієм ООН і фонди якої містять близько 15 млн одиниць зберігання, та Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Академія має видавництва «Наукова думка» і «Академперіодика». Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи. Вони діють на підставі власних статутів, затверджених і зареєстрованих у НАН України. Дослідно-виробнича та конструкторська база Академії охоплює дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні та обчислювальні центри. При установах НАН України функціонують малі та спільні підприємства, які сприяють комерціалізації результатів наукових досліджень. За активної участі установ НАН України працюють 8 технопарків, на які законодавчо поширено спеціальний режим інноваційної та інвестиційної діяльності.
Довідка про Національну академію наук України
Немає коментарів:
Дописати коментар