Різдвяні свята

 

Різдво. Новий рік. Ці свята для всіх нас і кожного зокрема. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме такими спонуками і була просякнута світська обрядовість зустрічі Різдва в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їх діточок. Лише тоді, коли ми повернемося до своїх духовних джерел, яскравий освіт новорічної ялинки стане справжнім святом в оселі, запам’ятається на все життя вам і вашим дітям. Від того, як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої родини, рідної України.
Свят-вечір — одне з найбільш важливих родинних свят та один з найбільш магічних днів, який припадає на  24 грудня, коли кожна сім'я і словом, і ділом створює у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя і миру. Цього дня постять аж до появи вечірньої Зірки, яка сповіщає, що треба разом з родиною сідати за святковий стіл, молитися, прославляти колядками Предвічного Бога.
Перед Святою Вечерею наші предки вносили до хати Дідуха (сніп) і ставили його на чільному місці — щоб добро йшло до хати. Дідух був не тільки окрасою хати до свята — він ще був символом пошани пращурів. Про це говорить і назва обрядового снопа. Дідух — це дідівських дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду.
На Святий вечір готують 12 пісних страв. Зазвичай це узвар, варений горох, смажена капуста, риба, квасоля, вареники, картопля, гриби, гречана каша, голубці, коржі та пшенична кутя. Першою традиційно слід куштувати кутю, а потім уже решту приготовленого, запивати узваром. Кутя — варена пшениця з медом та перетертим маком. Пшениця символізує вічність, а мед — символ вічного щастя святих на небі. До столу господиня в основному подає дари саду й городу, щоб таким чином подякувати минулому року за благополуччя родини.
Уся родина цього вечора неодмінно має бути разом, щоб і протягом року пам'ятати про міцність родинних уз. Старі люди кажуть, що та людина, яка проведе Свят-вечір поза сімейним колом, весь рік блукатиме світом, почуватиметься незатишно й одиноко. Важливо також у цей день пробачити всі кривди, що були вам заподіяні, щоб не брати образи й поганий настрій із собою до майбутнього року. Якщо сталося так, що в господі гостює стороння людина, її обов'язково кличуть до святкового столу. Гість на Свят-вечір приносить щастя до оселі. На Свят-вечір родина обов'язково згадує своїх померлих родичів, залишаючи їм на вікні узвар та кутю. Важлива подія цього вечора — діти носять кутю до близьких родичів та хрещених батьків і просто сторонніх людей, яких хочеться привітати зі святом.
Цього вечора співають колядки. Колядники — це вісники нового року, нової радості, доброї новини — Різдва Христового. Вони ходять із «зіркою» або «вертепом» і виконують спеціальні пісні. До зустрічі з колядниками треба ретельно готуватися: прослуховувати їх виступ, пригощати. Не можна відмовляти колядникам виступати. Колядники мають приходити впродовж усіх святкових днів. Чим освіченіші, професійні колядники, тим краще їх пригощають. Останні колядки та щедрівки співають 8 січня, через два тижні після Різдва.

 Наші предки починали Новий Рік з побажань щастя і врожаю. Діти ходять від хати до хати і виголошують віршовані побажання, як подяку   Богові    за прожитий рік і сподівання на щастя, врожай у новому році.
                                               ***

Сійся, родися,                    

Жито, пшениця,                 

Горох, чечевиця                 

І всяка пашниця,               

Знизу корениста,               

Зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік

Було більше, ніж торік.

Щоб всього було доволі

І в коморі, і на полі.

Сію, сію, посіваю,

3 Новим роком

Поздоровляю!

***

Сійся, родися,

Жито, пшениця,

Всяка пашниця.

На столі хлібами,

В печі пирогами!

***

Сію, сію, засіваю,

З Новим роком вас вітаю!

На той новий рік,

Щоб ліпше вродило,

Ніж торік!

Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоби діти всі здорові,

Їсти кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха,

А нам грошей хоч з півміха!

На жаль сьогодні традиції колядування дещо змінилися, люди забули, або навіть і не знали істинної суті колядування. Любі колядники! Якщо ви вирішили колядувати, то повинні дуже добре розуміти, що ви несете в людські оселі світло Святих празників Різдва, Нового Року, Водохреща. Це насамперед радість для вас самих, радість, яку треба прийняти серцем.
Святки проходять два тижні. На першому — співаємо колядки та віншуємо, носимо вертеп. На другому — щедруємо, посипаємо зерном, співаємо обрядові пісні, ходимо «рядженими», водимо козу, Меланку. Між колядками та щедрівками є відмінність. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період. Колядки співають 25 грудня, а щедрівки виконують 31грудня, а посівають 1 січня.Слово «коляда» є в мовах більшості народів Європи. В українській мові це слово має кілька значень:
– різдвяне свято;
– величальна пісня, що співається під час різдвяних свят;
– винагорода у вигляді грошей або продуктів за величальну різдвяну пісню.
А ще вважають, що Коляда — це бог свята й миру у давніх слов'ян.

 Українські  колядки:

 Нова радість стала

Нова радість стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Пастирі з ягнятком
Перед тим дитятком
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
— Просим тебе, Царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Просим тебе, Царю,
Просимо всі нині:
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.

Чудесна зірка

Чудесна зірка днесь сіяє,

До Вифлеєму запрошає,

Де Спаситель народився

І в вертепі умістився.

Витай нам, зірко, ясна, мила,

Для всіх щаслива тая хвиля,

У котрій Христа звіщаєш,

Нас з неволі вибавляєш.

Тож веселімся і співаймо,

Різдво Ісуса прославляймо,

Він же дасть нам все, що треба,

Запровадить нас до неба.

Христу Дитятку поклонімся,

До Него в яслах пригорнімся,

І просім смиренно нині

Всі Його о мир в родині.

Бо де в родині мирно, тихо,

Там ізчезає всяке лихо;

Бо де згода процвитає,

Там Христос перебуває.                                   

 Українські щедрівки

***

 Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в тім саду три тереми:

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

У першому - красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

У другому - ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в третьому - дрібні зірки,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Ясен місяць - пан господар,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Красне сонце - жона його,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

 Дрібні зірки - його дітки,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

 ***

Щедрик - щедрик - щедрівочка
Прилетіла ластівочка
Стала собі щебетати
Господаря викликати
Вийди-вийди господарю
Подивися на кошару
Там овечки покотились
А ягнички народились
В тебе товар весь хороший
Будеш мати мірку грошей
Хоч не гроші то полова
В тебе жінка чорноброва.

 ***
Старий Рік минає,
Новий наступає,
Новий наступає!
Пане Господарю,
Великий Владарю,
Великий Владарю!
Дайте нам з полиці
Із медом пшениці,
Із медом пшениці!
А ще щось такого —
До того смачного,
До того смачного!
Не дайте нам стояти,
Впускайте до хати,
Впускайте до хати!
Новий Рік приходить,
Щастя в дім приносить,
Щастя в дім приносить!
*** 
 Ластівочка-щебетушечка
Під оконцем щебетала,
Господаря побуждала:
— Ой устань, устань, пан-господар,
Ой засвіти свічу ясненькую,
Побуди челядь красненькую.
Що ясна зоря, то твоя жона,
А звіздоньки — то твої дітоньки.
Будьте здорові з празником!
                                                        ***

Ой сивая тая зозуленька.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в тім саду три тереми.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в першому — красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в другому — ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в третьому — дрібні зірки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Ясен місяць — пан господар,

Красне сонце — жона його,

Дрібні зірки — його дітки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

ОЙ, ЩЕДРІВКО

Ходить вечір, ходить ясний,

Зорями багатий,

Тихо стукає у шибку,

Щоб защедрувати.

Ти заходь, заходь до хати —

Раді тобі люди.

Якщо ти приніс щедрівку —

В домі щастя буде.

Ой щедрівко, щедрівочко,

Щедра пташко мила,

Ти своєю добротою

                                                  Нас усіх зігріла.

Міжнародний день прав людини

Щороку 10 грудня людство відзначає Міжнародний день прав людини, який, який був заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1950 році. Ця дата є нагадуванням про підписання Загальної декларації прав людини в 1948 році – документу, що став основою для міжнародного захисту прав кожної людини, незалежно від її походження, національності, статі чи переконань. В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

День прав людини покликаний привернути увагу до важливості дотримання базових свобод і прав: права на життя, освіту, працю, свободу слова, віросповідання та багатьох інших.Цього року темою Дня прав людини є права і свободи для всіх, що підкреслює необхідність забезпечення рівності, справедливості та поваги до людської гідності у всьому світі.

В Україні ця дата набуває особливого значення, адже у складні часи повномасштабної війни та викликів захист прав людини стає ще актуальнішим завданням. 

Дотримання прав людини – це основа будь-якого демократичного суспільства. Тому День прав людини – це не лише нагода згадати про важливість прав і свобод, але й заклик до активних дій для їх захисту та поширення.

У бібліотеці ліцею до цього дня організованo інформаційну виставкy «Знай свої права, дитино!» 

Пам’ятаймо: права людини – це не просто слова, а основа справедливості, миру та розвитку.

6 грудня - День Збройних Сил України

Одним із найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили.
За Конституцією України, армія відповідає за оборону країни, захист її територіальної цілісності, суверенітету й недоторканності6 грудня українці відзначають одне з найважливіших національних свят – День збройних сил України. Щодня тисячі бійців ЗСУ захищають країну на передовій, охороняють її кордони на землі, у воді та в повітрі.Свято актуальне як ніколи, адже українські воїни щодня захищають нашу землю від російських окупантів. День Збройних сил України був започаткований постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня  № 3528-XII у 1993 році.

Історія свята

День Збройних Сил України збігається з початком Першого зимового походу армії Української Народної Республіки.
Перший зимовий похід – похід армії Української Народної Республіки тилами червоної та добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.)
Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій, в той час, як її Головний Отаман Петлюра, відповідаючи за важливі державні справи, перебував зі своїм штабом у Варшаві.
Наказом Головної команди Війська і Флоту УНР від 19 жовтня 1920 року за підписом Симона Петлюри було засновано нагороду «Залізний хрест за зимовий похід і бої», що був єдиним бойовим орденом Армії УНР. Цим хрестом були нагороджені всі учасники Першого зимового походу, які іменувалися «Лицарями Ордена Залізного Хреста».
Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого Зимового походу в 1991 році парламент вже незалежної України ухвалив закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР. У цей же день було затверджено текст Військової присяги.
Сучасні захисники України завзято продовжують традиції козаків війська Запорозького, Українських січових стрільців, армії Української Народної Республіки, Вільного козацтва, Української Галицької та Української повстанської армій.
 В ЗСУ виділяють три основні види: Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили. Також є окремі роди військ ЗСУ: Десантно-штурмові, Війська зв'язку та кібербезпеки, Сили спецоперацій, Сили територіальної оборони, Медичні сили, Сили підтримки й Сили логістики.
Наймолодший рід сил сучасних ЗСУ – це Сили територіальної оборони. Точкою відліку для них, відповідно до закону «Про основи національного спротиву», стало 1 січня 2022 року. Передбачалось, що в мирний час у ТрО служитимуть 10 тисяч, а в особливий період, за рахунок резерву, – понад 130 тисяч військовослужбовців. Втім, уже за перший тиждень повномасштабної війни лави ТрО поповнили понад 100 тисяч добровольців. Вони прийняли бій у Київській, Чернігівській та Сумській областях, а згодом брали участь й у їхньому звільненні.
Разом з бійцями інших видів і родів військ сили ТрО обороняли Маріуполь. Брали участь у контрнаступі на Харківщині. Тримають оборону Миколаєва й Запоріжжя, звільняють Донбас та Херсонщину. Сотні бійців ТрО відзначені державними нагородами.
Кожен із видів ЗСУ має свій професійний святковий день, але 6 грудня об’єднує всіх військовослужбовців України.

Сьогодні День Збройних Сил України відзначається в умовах великої війни за наш суверенітет, незалежність і право жити у вільній країні.Збройні Сили – це надійний щит і меч України. Завдяки мужності та відданості наших воїнів українці вистояли і продовжують боротися за майбутнє. Вони тримають удар ворога, безжально нищать окупанта і наближають нашу Перемогу.Єдина з народом, українська армія непереможна. Це військо, яке б’ється за світло проти темряви, за рідну землю і за наше майбутнє.

Честь і слава нашим героям! 

Вічна пам'ять тим, хто віддав своє життя за Україну!