середа, 10 березня 2021 р.

Вічні цитати Тараса Шевченка

Тарас Григорович Шевченко є не тільки геніальним письменником, поетом та художником, а й справжнім мислителем, символом української ідеї. Його творчість, його внесок у розвиток української культури неоціненні. Цитати Тараса Григоровича – це крилаті вислови з творів письменника та його особистого життя, які надихають та не втрачають своєї актуальності й донині.
До дня народження великого українського поета, мислителя та художника згадуємо його мудрі вислови.  

  • Борітеся - поборете,
    Вам Бог помагає!
    За вас правда, за вас слава
    І воля святая!
  • Свою Україну любіть.
    Любіть її… Во врем'я люте.
    В останню, тяжкую минуту
    За неї Господа моліть.

  • Поховайте та вставайте,
    Кайдани порвіте
    І вражою злою кров'ю
    Волю окропіте!



  • Наша дума, наша пісня
    Не вмре, не загине…
    От де, люде, наша слава,
    Слава України!
  • В своїй хаті — своя правда,
    І сила, і воля.
  • Щоб лани широкополі,
    І Дніпро, і кручі
    Було видно, було чути,
    Як реве ревучий…
  • …здається — кращого немає
    нічого в Бога, як Дніпро
    та наша славна Україна…
  • Все гине, –
    Слава не поляже…
  • Україно, Україно!…
    Серце моє, ненько!
    Як згадаю твою долю,
    Заплаче серденько!…
  • Зажурилась Україна — така її доля!…
  • Мені ж, мій Боже, на землі
    Подай любов, сердечний рай!
    І більш нічого не давай!


     

  • Гомоніла Україна,
    довго гомоніла,
    довго-довго кров степами
    текла-червоніла…
  • Доборолась Україна
    до самого краю.
    Гірше ляха свої діти
    її розпинають…
  • І я, заплакавши, назад
    поїхав знову на чужину.
    І не в однім отім селі,
    а скрізь на славній Україні
    людей у ярма запрягли,
    пани лукаві…
  • Любітеся, брати мої,
    Украйну любіте,
    і за неї, безталанну,
    Господа моліте…
  • Я так її, я так люблю
    мою Україну убогу,
    що проклену святого Бога,
    за неї душу погублю!
  • Молися, сину, за Вкраїну
    його замучили колись…
  • Нема раю на всій землі,
    Та нема й на небі…
  • Люде б сонце заступили,
    Якби мали силу…
  • Не вмирає душа наша, не вмирає воля.
  • У всякого своя доля
    І свій шлях широкий…
  • Не накличу собі долі,
    Коли так не маю.
  • Якби ви вчились так, як треба,
    То й мудрость би була своя.
  • Учітеся, брати мої,
    Думайте, читайте,
    І чужому научайтесь,
    Й свого не цурайтесь.
  • Караюсь, мучуся… але не каюсь!
  • Кохайтеся, чорнобриві,
    Та не з москалями,
    Бо москалі — чужі люде,
    Роблять лихо з вами.
  • І забудеться срамотня давняя година,
    І оживе добра слава, слава України!
  • На нашій – не своїй землі.
  • Нема на світі України,
    Немає другого Дніпра,
    А ви претеся на чужину
    Шукати доброго добра.
  • За шмат гнилої ковбаси
    У вас хоч матір попроси,
    То оддасте.
  • …Хто матір забуває,
    Того Бог карає,
    Того діти цураються,
    В хату не пускають.
    Не так тії вороги,
    Як добрії люди –
    І окрадуть жалкуючи,
    Плачучи, осудять…
  • Раби, подножки, грязь Москви,
    Варшавське сміття – ваші пани,
    Ясновельможнії гетьмани.
    Чого ж ви чванитеся, ви!
    Сини сердешної Украйни!
    Що добре ходите в ярмі,
    Ще лучче, як батьки ходили?
  • І день іде, і ніч іде.
    І, голову схопивши в руки,
    Дивуєшся, чому не йде
    Апостол правди і науки?
  • Світ, бачся, широкий,
    Та нема де прихилитись
    В світі одиноким.
  • Раз добром нагріте серце
    Вік не прохолоне!
    Діла добрих обновляться,
    Діла злих загинуть.
  • Чим більша нужда, тим дружба щиріша…
  • Було, на собаку кинь, то влучиш друга, а як прийшлось до скрути, то святий їх знає, де вони поділись!
  • Для чого я на світ родився, свою Україну любив?…
  • Тече вода і на гору
    Багатому в хату.
    А вбогому в яру треба
    Криницю копати.
  • Страшно впасти у кайдани,
    Умирать в неволі,
    А ще гірше – спати, спати,
    І спати на волі…
  • Холоне серце, як згадаю,
    що не в Україні поховають,
    що не в Украйні буду жить,
    людей і Господа любить…
  • …Де нема святої волі,
    Не буде там добра ніколи…
  • Без правди горе!
  • На чужині не ті люде, –
    Тяжко з ними жити!
    Ні з ким буде поплакати,
    Ні поговорити.
  • Єсть на світі доля,
    А хто її знає?
    Єсть на світі воля,
    А хто її має?
  • Тоді я веселий,
    Тоді я багатий,
    Як буде серденько
    По волі гуляти!
  • Сиротині сонце світить,
    Світить, та не гріє…
    І на Україні
    Я сирота, мій голубе,
    Як і на чужині.
  • Серце не дитина, його галушкою не нагодуєш.
  • Без ворогів можна в світі
    Як-небудь прожити.
  • Гроші душу холодять.
  • Чи буде правда меж людьми?
    Повинна буть, бо сонце стане
    І оскверненну землю спалить.
  • Думи мої, думи мої! Лихо мені з вами!…
    В неволі тяжко, хоча й волі,
    Сказать по правді, не було…
  • Щоб збудить
    Хиренну волю, треба миром,
    Громадою обух сталить;
    Та добре вигострить сокиру –
    Та й заходиться вже будить.
  • За святую правду-волю
    Розбойник не стане…
  • О люде! Люде-небораки!
    Нащо здалися вам царі?
    Нащо здалися вам псарі?
    Ви ж таки люде, не собаки!
  • Я так її, я так люблю
    Мою Україну убогу,
    Що проклену святого Бога,
    За неї душу погублю!
  • Ну що б, здавалося, слова…
    Слова та голос – більш нічого.
    А серце б’ється, ожива,
    Як їх почує!…

  • Погано дуже, страх погано!
    В оцій пустині пропадать.
    А ще поганше на Украйні
    Дивитись, плакать – і мовчать…

 








вівторок, 9 березня 2021 р.

Літературний флешмоб «Читаємо Шевченка разом»

     Щовесни, коли тануть сніги, 
    І на рясті засяє веселка,
   Повні сил і живої снаги
      Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
9 березня в читальному залі шкільної бібліотеки відбувся літературний флешмоб «Читаємо Шевченка разом» (до 207-річниці від дня народження Т.Г.Шевченка).
Юні шанувальники творчості Тараса Григоровича  разом читали його поезії , серед яких відомі всім вірші «Садок вишневий коло хати», «Думка», «І мертвим, і живим, і ненародженим…», «Мені однаково…» та інші.Поезія Шевченка лунала гучно і сильно! Пройшло 207 роки з Дня народження поета, 160 – з дня смерті, а, здається, що Тарас Шевченко – наш сучасник! 



Вірш «І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ»читали учні 8-В класу





 
 
 

 

У його віршах багато мудрості, історії, патріотизму, гордості, гідності!

Читаймо Шевченкові твори! Вчімося у нього любові до України!








середа, 3 березня 2021 р.

Сьогодні 207 років з дня народження великого Кобзаря

Сьогодні день народження Тараса Шевченка, українського поета, художника, мислителя.


Тарас Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Він сьогодні, як ніколи, органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі.

Безневинне Шевченкове страждання – це символ довгих років розп'яття, винищення українського народу. Мучеництво Кобзаря зробило його особистістю просвітленою і наскрізь просякнутою страшними передчуттями апокаліптичності і невідворотності найжахливіших сценаріїв у долі України на багато століть.



Поява Шевченка на духовному просторі України є таємничою і не поясненою до кінця загадкою. Діяч, мислитель, непокірний і не здатний до пристосування, вислуговування перед високими владоможцями не зникає з поля зору ані тих, кого цікавить феномен людської наповненості і швидкої реакції на навколишнє, ані тих, кому заклики Шевченка можуть видаватися не зовсім збагненними. Щонайдивніше те, що значення постаті великого творця з роками все наполегливіше починає усвідомлювати народ для себе, а творам його надається нове звучання. Незважаючи на століття, ця постать жива. Вона приймається і людьми високоосвіченими, і тими громадянами, які далекі від освіти, але найзаповітнішими для них виступають не лише почуття власної свободи і людської гідності, але й гідність всієї великої країни і її народу.

 Шевченкове життя – символ тернистого шляху боротьби за свободу. Воно постало  перед українцями живим прикладом того, як можна крок за кроком звільнятися з полону пригніченості, зневіри, комплексу меншовартості і національної депресії. Минають роки, століття, а гострота і сила  Шевченкового слова живе. Дух свободи, людської гідності – найвеличніших вселюдських понять – через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні.

Нині Шевченків «Кобзар» для українців те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. По ньому український селянин, водячи зашкарублим, покрученим від важкої праці пальцем, вчився читати. Вуста старанно шепотіли заповітні прості рядки, а розум осявала істина – «Борітеся – поборете!» Його вчили напам’ять. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники. Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні; на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях. Він – апостол правди – живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? У живому щирому слові Тараса, що іноді бринить як струна, а іноді подібне до гострого важкого меча. «Без Нього… хто знає, що було б з нами!», - зазначив Богдан Лепкий.

 

Біографія великого поета

Про кобзаря дітям! Віршована розповідь про життєвий шлях Т. Г. Шевченка


Як Тарас Шевченко став зіркою



Тарас Шевченко. Вікторина для школярів. Цікаві факти про Шевченка. 


 

Таємниці Генія Шевченка

Вчителям, учням, студентам та всім, хто знає, що за заїждженим образом Тарас Шевченко приховується жива людина - зі своїми радостями, проблемами і таємницями.