пʼятниця, 7 грудня 2018 р.
четвер, 6 грудня 2018 р.
100-річчя Національної академії наук України
День в історії. Заснування Національної академії наук
Цьогоріч Національна академія наук України святкує столітній ювілей. Саме 100 років тому, на підставі закону, ухваленого 14 листопада 1918 р. Радою Міністрів Української Держави та затвердженого гетьманом України П.Скоропадським, 27 листопада 1918 р. було засновано Українську академію наук у м. Києві (УАН). Академія постала як самоврядна установа, до складу якої входили 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. Перше установче, спільне зібрання Академії, що відбулося 27 листопада у приміщенні Наукового товариства у Києві, обрало Президентом УАН В.І.Вернадського. Важливою складовою Академії наук стала заснована того ж року (закон Радим Міністрів від 2 серпня 1918 р.) Національна бібліотека Української Держави, що стала головною академічною книгозбірнею країни. З травня 1919 р. вона стала називатися Всенародною бібліотекою України. Після окупації України більшовиками у 1921 р., нова влада підтвердила заснування УАН. 21 червня 1921 р. Рада народних комісарів УРСР ухвалила «Положення про Всеукраїнську Академію наук», відповідно до якого Академія визнавалася головною науковою установою республіки. Всеукраїнська Академія Наук (ВУАН) поділялася на три відділи. У 1936 р. ВУАН перейменували в Академію наук УРСР. Після здобуття Україною Незалежності, розпочався новий етап в історії Академії (з 1994 р. Національної академії наук України), яка, однак, зберігає історичну тяглість і нерозривний зв’язок із заснованою сто років тому найвищою науковою академічною установою України.
Відповідно до Указу Президента України від 18.05.2017 №136/2017 «Про відзначення 100-річчя Національної академії наук України» в шкільній бібліотеці проведено інформаційна година: «100-річчя академії наук України»та оформлені книжкові виставки «Юним науковцям»та «Я пізнаю світ»
Історична довідка про заснування Національної академії наук України
Українську академію наук засновано за указом гетьмана Павла Скоропадського. На установчому спільному зібранні 14 листопада 1918 року було обрано президентом УАН професора Володимира Вернадського, а секретарем — Агатангела Кримського. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та інших установ академії. Урочисте відкриття академії наук відбулось 27 листопада 1918 року.
З моменту заснування вона складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінетів, 2 лабораторій, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічної станції, бібліотеки, друкарні та архів. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою. Статут підкреслював загальноукраїнський характер УАН: її дійсними членами могли бути не тільки громадяни Української Держави, але й українські вчені Західної України (що тоді входила до складу Австро-Угорщини). Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН. Президію та перших академіків (по три на відділ) призначив уряд, у подальшому членів мали обирати ці академіки.
У перший рік діяльності Академія складалася з трьох наукових відділів — історико-філологічного, фізико-математичного і соціальних наук.
Упродовж функціонування НАН України її очолювали Президенти:
- Вернадський Володимир Іванович (1918–1919рр.);
- Левицький Орест Іванович (1919–1921рр.);
- Василенко Микола Прокопович (1921–1922рр.);
- Левицький Орест Іванович (1922р.);
- Богомолець Олександр Олександрович (1930–1946рр.)
- Палладін Олександр Володимирович (1946–1962рр.);
- Патон Борис Євгенович (1962-
Упродовж функціонування НАН України її очолювали Президенти:
- Вернадський Володимир Іванович (1918–1919рр.);
- Левицький Орест Іванович (1919–1921рр.);
- Василенко Микола Прокопович (1921–1922рр.);
- Левицький Орест Іванович (1922р.);
- Богомолець Олександр Олександрович (1930–1946рр.)
- Палладін Олександр Володимирович (1946–1962рр.);
- Патон Борис Євгенович (1962-
День Збройних сил України
Сьогодні вітаємо всіх військовослужбовців України. Ви наші захисники,
опора держави. Спокій наших осель, спокій близьких — у ваших надійних,
сильних руках. Це ви завжди готові пожертвувати собою, щоб більшість українців мали мирні сни.
Це ви, попри всі негаразди, продовжуєте службу і захищаєте. Ви, наші захисники та захисниці, люди, без яких не було б ані сьогодні, ані завтра. Без вас не було б України, за майбутнє якої ми продовжуємо боротися.
Тож прийміть вітання з найкращими побажаннями: добра,
світлого настрою, професійних успіхів. Ми зичимо кожному з вас міцного здоров’я та миру! Ви - найкращі!
«Вони зупинили ворога». Відеоролики, підготовлені Військовим телебаченням України
У четвер, 6 грудня, українці відзначають День Збройних сил України,дата встановлена згідно з Постановою Верховної Ради №3528-ХІІ від 19 жовтня 1993 року.
6 грудня 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Збройні
Сили України», «Про оборону України», а 13 грудня – Концепцію оборони і
будівництва Збройних сил України, які визначили основні принципи та
напрями розбудови українського війська.
Україна успадкувала від СРСР одне з найпотужніших угруповань військ у
Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння
та військової техніки. Але ні для кого не секрет, що за понад 20 років
незалежності українська армія була майже знищена.
Після Революції
Гідності та початку воєнних дій на сході України розпочалася нова
сторінка літопису українських Збройних сил. Попри тотальну руїну в
армії, корупцію, зради, втрати і підступність ворога, українським
військовим вдалося відстояти незалежність Батьківщини, захистити власний
народ від агресора, а також відновити обороноздатність Збройних сил.
Саме вони – українські воїни, віддані до останнього присязі, є
обличчям нової української армії з її незнищенним духом мужності, пам’яттю про героїчне минуле та орієнтацією на майбутнє.
Підписатися на:
Дописи (Atom)