Віра Микитівна Китайгородська (* 5 грудня 1961, с. Нагоряни) — письменник, журналіст, громадсько-культурний діяч.
https://uk.wikipedia.org/wiki/
Віра Китайгородська «Подарунок від мами»
Ще пробувала молодиця доглядати Варчину малу дитину. Та така вже та дитина розпещена, що аж ніяк їй не догодити.
І
засклепила Катеринка сама в собі, і що
вже більше сумувала-журилася, то чимраз
більше їй не таланило: то сокіл курят
видзьобав із люцерни, то кашемірову,
мамину ще, хустку міль побила.
Хотіла
Катеринка з кимось порадитися, комусь
вилити душу, та соромилась. ЇЇ однолітки
поставали панями, кучерів накрутили,
золота навдягали. В вона – як те куря,
що задрипалося з весни, ніяк не очухається.
Піде на цвинтар, з мамою поговорить, а
відтак іде додому.
Якось
перед Маковеєм прийшла вона на могилку
по дорозі з церкви. Аж там, на півтора
квадратних метрах маминої землі, майори
цвітуть, чорнобривці розпукають, нагідки
і настурції світять, як сотні розпашілих
сонечок, ромен повитикав свої пелюстки
з-поміж стряпатого заячого холодку.
«Оце
ти мене, мамочко, і зустріла, оце і
подарунок мені приготувала», – шепотіла
солоними вустами Катеринка. І щось живе,
тепле заклекотіло в її душі.
Вона
йшла додому осіянна.
Ніч
жіноча пройшла у дворі. Якби хтось
побачив Катеринку, що вона снує опівночі
в городі, подумала б, що зійшла, бідна,
з розуму.
Але
тільки-но почав бліднути місяць і
висуватися з присмерків небо, вона взяла
два кошики й полетіла в ліс.