Новий рік. Різдво. Ці свята для всіх
нас і кожного зокрема. Вступаючи в новий
відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне
одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в
родині. Саме такими спонуками і була просякнута світська обрядовість
зустрічі Нового року в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім
засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь
господаря й господині та їх діточок. Лише тоді, коли ми повернемося до
своїх духовних джерел, яскравий освіт новорічної ялинки стане справжнім
святом в оселі, запам’ятається на все життя вам і вашим дітям. Від того,
як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша
духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої родини, рідної
України.
Наші предки починали Новий Рік з побажань щастя і врожаю. Діти ходять від хати до хати і виголошують віршовані побажання, як подяку Богові за прожитий рік і сподівання на щастя, врожай у новому році.
***
Свят-вечір — одне з найбільш важливих родинних свят та один з найбільш магічних днів, який припадає на 6 січня, коли кожна сім'я і словом, і ділом створює у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя і миру. Цього
дня постять аж до появи вечірньої Зірки, яка сповіщає, що треба разом з
родиною сідати за святковий стіл, молитися, прославляти колядками
Предвічного Бога.
Перед Святою Вечерею наші предки вносили до хати Дідуха (сніп) і ставили його на чільному місці — щоб добро йшло до хати. Дідух був не тільки окрасою хати до свята — він ще був символом пошани пращурів. Про це говорить і назва обрядового снопа. Дідух — це дідівських дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду.
На Святий вечір готують 12 пісних страв. Зазвичай це узвар, варений горох, смажена капуста, риба, квасоля, вареники, картопля, гриби, гречана каша, голубці, коржі та пшенична кутя. Першою традиційно слід куштувати кутю, а потім уже решту приготовленого, запивати узваром. Кутя — варена пшениця з медом та перетертим маком. Пшениця символізує вічність, а мед — символ вічного щастя святих на небі. До столу господиня в основному подає дари саду й городу, щоб таким чином подякувати минулому року за благополуччя родини.
Уся родина цього вечора неодмінно має бути разом, щоб і протягом року пам'ятати про міцність родинних уз. Старі люди кажуть, що та людина, яка проведе Свят-вечір поза сімейним колом, весь рік блукатиме світом, почуватиметься незатишно й одиноко. Важливо також у цей день пробачити всі кривди, що були вам заподіяні, щоб не брати образи й поганий настрій із собою до майбутнього року. Якщо сталося так, що в господі гостює стороння людина, її обов'язково кличуть до святкового столу. Гість на Свят-вечір приносить щастя до оселі. На Свят-вечір родина обов'язково згадує своїх померлих родичів, залишаючи їм на вікні узвар та кутю. Важлива подія цього вечора — діти носять кутю до близьких родичів та хрещених батьків і просто сторонніх людей, яких хочеться привітати зі святом.
Цього вечора співають колядки. Колядники — це вісники нового року, нової радості, доброї новини — Різдва Христового. Вони ходять із «зіркою» або «вертепом» і виконують спеціальні пісні. До зустрічі з колядниками треба ретельно готуватися: прослуховувати їх виступ, пригощати. Не можна відмовляти колядникам виступати. Колядники мають приходити впродовж усіх святкових днів. Чим освіченіші, професійні колядники, тим краще їх пригощають. Останні колядки та щедрівки співають 21 січня, через два тижні після Різдва.
На жаль сьогодні традиції колядування дещо змінилися, люди забули, або навіть і не знали істинної суті колядування. Любі колядники! Якщо ви вирішили колядувати, то повинні дуже добре розуміти, що ви несете в людські оселі світло Святих празників Різдва, Нового Року, Водохреща. Це насамперед радість для вас самих, радість, яку треба прийняти серцем.
Не треба на Різдво співати: «Дайте ковбаси, чи п'ятака», бо це не добра новина, а шахрайство. Коли ви не будете ні на мить забувати «чого ми тут», люди будуть ставитися до вас привітніше. Не приходьте спросоння, в поганому вбранні. Не спішіть оббігти всіх. Ви прийшли до людей — виконайте свій репертуар, нехай він буде цікавим, не схожим на інші.
Святки проходять два тижні. На першому — співаємо колядки та віншуємо, носимо вертеп. На другому — щедруємо, посипаємо зерном, співаємо обрядові пісні, ходимо «рядженими», водимо козу, Меланку. Між колядками та щедрівками є відмінність. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період. Колядки співають7 січня,а щедрівки виконують 13 січня.Слово «коляда» є в мовах більшості народів Європи. В українській мові це слово має кілька значень:
– різдвяне свято;
– величальна пісня, що співається під час різдвяних свят;
– винагорода у вигляді грошей або продуктів за величальну різдвяну пісню.
А ще вважають, що Коляда — це бог свята й миру у давніх слов'ян.
Наші предки починали Новий Рік з побажань щастя і врожаю. Діти ходять від хати до хати і виголошують віршовані побажання, як подяку Богові за прожитий рік і сподівання на щастя, врожай у новому році.
***
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Горох, чечевиця
І всяка пашниця,
Знизу корениста,
Зверху колосиста,
Щоб на майбутній рік
Було більше, ніж торік.
Щоб всього було доволі
І в коморі, і на полі.
Сію, сію, посіваю,
3 Новим роком
Поздоровляю!
***
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Всяка пашниця.
На столі хлібами,
В печі пирогами!
***
Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб ліпше вродило,
Ніж торік!
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоби діти всі здорові,
Їсти кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха,
А нам грошей хоч з півміха!
Перед Святою Вечерею наші предки вносили до хати Дідуха (сніп) і ставили його на чільному місці — щоб добро йшло до хати. Дідух був не тільки окрасою хати до свята — він ще був символом пошани пращурів. Про це говорить і назва обрядового снопа. Дідух — це дідівських дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду.
На Святий вечір готують 12 пісних страв. Зазвичай це узвар, варений горох, смажена капуста, риба, квасоля, вареники, картопля, гриби, гречана каша, голубці, коржі та пшенична кутя. Першою традиційно слід куштувати кутю, а потім уже решту приготовленого, запивати узваром. Кутя — варена пшениця з медом та перетертим маком. Пшениця символізує вічність, а мед — символ вічного щастя святих на небі. До столу господиня в основному подає дари саду й городу, щоб таким чином подякувати минулому року за благополуччя родини.
Уся родина цього вечора неодмінно має бути разом, щоб і протягом року пам'ятати про міцність родинних уз. Старі люди кажуть, що та людина, яка проведе Свят-вечір поза сімейним колом, весь рік блукатиме світом, почуватиметься незатишно й одиноко. Важливо також у цей день пробачити всі кривди, що були вам заподіяні, щоб не брати образи й поганий настрій із собою до майбутнього року. Якщо сталося так, що в господі гостює стороння людина, її обов'язково кличуть до святкового столу. Гість на Свят-вечір приносить щастя до оселі. На Свят-вечір родина обов'язково згадує своїх померлих родичів, залишаючи їм на вікні узвар та кутю. Важлива подія цього вечора — діти носять кутю до близьких родичів та хрещених батьків і просто сторонніх людей, яких хочеться привітати зі святом.
Цього вечора співають колядки. Колядники — це вісники нового року, нової радості, доброї новини — Різдва Христового. Вони ходять із «зіркою» або «вертепом» і виконують спеціальні пісні. До зустрічі з колядниками треба ретельно готуватися: прослуховувати їх виступ, пригощати. Не можна відмовляти колядникам виступати. Колядники мають приходити впродовж усіх святкових днів. Чим освіченіші, професійні колядники, тим краще їх пригощають. Останні колядки та щедрівки співають 21 січня, через два тижні після Різдва.
На жаль сьогодні традиції колядування дещо змінилися, люди забули, або навіть і не знали істинної суті колядування. Любі колядники! Якщо ви вирішили колядувати, то повинні дуже добре розуміти, що ви несете в людські оселі світло Святих празників Різдва, Нового Року, Водохреща. Це насамперед радість для вас самих, радість, яку треба прийняти серцем.
Не треба на Різдво співати: «Дайте ковбаси, чи п'ятака», бо це не добра новина, а шахрайство. Коли ви не будете ні на мить забувати «чого ми тут», люди будуть ставитися до вас привітніше. Не приходьте спросоння, в поганому вбранні. Не спішіть оббігти всіх. Ви прийшли до людей — виконайте свій репертуар, нехай він буде цікавим, не схожим на інші.
Святки проходять два тижні. На першому — співаємо колядки та віншуємо, носимо вертеп. На другому — щедруємо, посипаємо зерном, співаємо обрядові пісні, ходимо «рядженими», водимо козу, Меланку. Між колядками та щедрівками є відмінність. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період. Колядки співають7 січня,а щедрівки виконують 13 січня.Слово «коляда» є в мовах більшості народів Європи. В українській мові це слово має кілька значень:
– різдвяне свято;
– величальна пісня, що співається під час різдвяних свят;
– винагорода у вигляді грошей або продуктів за величальну різдвяну пісню.
А ще вважають, що Коляда — це бог свята й миру у давніх слов'ян.
Українські колядки:
Нова радість стала
Нова радість стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Пастирі з ягнятком
Перед тим дитятком
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
— Просим тебе, Царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Просим тебе, Царю,
Просимо всі нині:
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Пастирі з ягнятком
Перед тим дитятком
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
— Просим тебе, Царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Просим тебе, Царю,
Просимо всі нині:
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.
Чудесна зірка
Чудесна зірка днесь сіяє,
До Вифлеєму запрошає,
Де Спаситель народився
І в вертепі умістився.
Витай нам, зірко, ясна, мила,
Для всіх щаслива тая хвиля,
У котрій Христа звіщаєш,
Нас з неволі вибавляєш.
Тож веселімся і співаймо,
Різдво Ісуса прославляймо,
Він же дасть нам все, що треба,
Запровадить нас до неба.
Христу Дитятку поклонімся,
До Него в яслах пригорнімся,
І просім смиренно нині
Всі Його о мир в родині.
Бо де в родині мирно, тихо,
Там ізчезає всяке лихо;
Бо де згода процвитає,
Там Христос перебуває.
Українські щедрівки
***
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в тім саду три тереми:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
У першому - красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
У другому - ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в третьому - дрібні зірки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Ясен місяць - пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Красне сонце - жона його,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Дрібні зірки - його дітки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
***
Щедрик - щедрик - щедрівочка
Прилетіла ластівочка
Стала собі щебетати
Господаря викликати
Вийди-вийди господарю
Подивися на кошару
Там овечки покотились
А ягнички народились
В тебе товар весь хороший
Будеш мати мірку грошей
Хоч не гроші то полова
В тебе жінка чорноброва.
***
Старий Рік минає,
Новий наступає,
Новий наступає!
Пане Господарю,
Великий Владарю,
Великий Владарю!
Дайте нам з полиці
Із медом пшениці,
Із медом пшениці!
А ще щось такого —
До того смачного,
До того смачного!
Не дайте нам стояти,
Впускайте до хати,
Впускайте до хати!
Новий Рік приходить,
Щастя в дім приносить,
Щастя в дім приносить!
***
Ластівочка-щебетушечка
Під оконцем щебетала,
Господаря побуждала:
— Ой устань, устань, пан-господар,
Ой засвіти свічу ясненькую,
Побуди челядь красненькую.
Що ясна зоря, то твоя жона,
А звіздоньки — то твої дітоньки.
Будьте здорові з празником!
***
Прилетіла ластівочка
Стала собі щебетати
Господаря викликати
Вийди-вийди господарю
Подивися на кошару
Там овечки покотились
А ягнички народились
В тебе товар весь хороший
Будеш мати мірку грошей
Хоч не гроші то полова
В тебе жінка чорноброва.
***
Старий Рік минає,
Новий наступає,
Новий наступає!
Пане Господарю,
Великий Владарю,
Великий Владарю!
Дайте нам з полиці
Із медом пшениці,
Із медом пшениці!
А ще щось такого —
До того смачного,
До того смачного!
Не дайте нам стояти,
Впускайте до хати,
Впускайте до хати!
Новий Рік приходить,
Щастя в дім приносить,
Щастя в дім приносить!
***
Ластівочка-щебетушечка
Під оконцем щебетала,
Господаря побуждала:
— Ой устань, устань, пан-господар,
Ой засвіти свічу ясненькую,
Побуди челядь красненькую.
Що ясна зоря, то твоя жона,
А звіздоньки — то твої дітоньки.
Будьте здорові з празником!
***
Ой сивая тая зозуленька.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в тім саду три тереми.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в першому — красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в другому — ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в третьому — дрібні зірки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Ясен місяць — пан господар,
Красне сонце — жона його,
Дрібні зірки — його дітки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
ОЙ, ЩЕДРІВКО
Ходить вечір, ходить ясний,
Зорями багатий,
Тихо стукає у шибку,
Щоб защедрувати.
Ти заходь, заходь до хати —
Раді тобі люди.
Якщо ти приніс щедрівку —
В домі щастя буде.
Ой щедрівко, щедрівочко,
Щедра пташко мила,
Ти своєю добротою
Нас усіх зігріла.
За календарем першим святом, яке відзначається, є день Нового року. У наш час його святкують у ніч із 31 грудня на 1 січня кожного року. Але так було не завжди.
