Марина Павленко «Русалонька із 7 - В, або Прокляття роду Кулаківських»

 

Серед творів Мaрини Пaвленко - чимaло кaзок. Їх читaють і нaймолодші, і їхні бaтьки. Тaке вже прaвило в aвторки: спрaвжні кaзки мaють зaхоплювaти не лише дітей, a й дорослих.
Мaринa Пaвленко - неоднорaзовa переможниця літерaтурного конкурсу видaвництвa "Смолоскип"."Русaлонькa із 7-В, aбо Прокляття роду Кулaківських" - це сучaснa кaзкa про неймовірні пригоди семиклaсниці Софійки, якa попри все нaмaгaється розплутaти зловісну тaємницю.
Отож читaй з нaсолодою!
http://www.rulit.me/books/rusalonka-iz-7-v-abo-proklyattya-rodu-kulakivskih-read-303371-1.html

Павленко Марина

Павленко Марина Степанівна народилася 30 березня 1973 року в селі Старичах Яворівського району Львівської області. У дворічному віці переїхала з батьками на Черкащину. Протягом 1991–1996 років здобула вищу педагогічну освіту в Уманському державному педагогічному інституті (нині – університеті) імені Павла Тичини. З 1995 по 2000 роки працювала вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії. З 2000 року – викладач кафедри української літератури й українознавства Уманського державного педуніверситету імені Павла Тичини. Кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій «У країні Лісових Дзвіночків» (2002) і монографії «Тичининська формула українського патріотизму» (2002), за яку удостоєна літературної премії «Благовіст». Упорядник спогадів про Павла Тичину «З любов’ю і болем» (2005). Має багато публікацій у періодичній пресі, мистецьких часописах («Березіль», «Кальміюс», «Дзвін», в тім числі у тих, що видаються за кордоном: вірменському – «Гарун», в італійському – «Артекультура», в німецькій «Соборності»), альманахах та колективних збірниках. З 1997 року член Національної Спілки письменників України.

На допомогу 5 - тикласникам. Мензатюк Зірка.Таємниця козацької шаблі

 
http://www.e-reading.club/bookreader.php/1035105/Menzatyuk_-_Taemnicya_kozackoi_shabli.html
Зірка Мензатюк народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області, Україна. Писати почала, коли вчилася у другому класі. Це сталося так: одного разу вчителька задала написати вдома переказ «Ліс восени». Почавши з переказу, Зірка написала про лисячу нору, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків переказ розтягнувся на цілих п'ять сторінок. І їй так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що письменниця на цьому не зупинилася і написала ще й віршовану «Казку про кицю Мурку і дівчину Ганну», а в наступні дні — чимало віршиків. Однокласники чомусь не повірили, що дівчинка пише вірші сама, і стали говорити, що все те написав її прадід Олекса та й закопав, а вона викопала і видає за свої.
Закінчивши школу, Зірка вступила на факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Вступ, насправді, виявився нелегким, але їй допомогли численні публікації творів у газетах, здобуте перше місце на обласній олімпіаді з української мови і літератури та ще рекомендація Спілки письменників, яку вона дістала як авторка-початківець.

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.
І. Багряний

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злетів і падіння, переслідування і заборони, зневажливого ставлення з боку влади, однак вижила і зберегла свою красу і милозвучність. В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт. (Олександр Олесь.)

Мова – це показник культури людини. Недаремно говорять: “Заговори, щоб я тебе побачив”. Майже сто років тому Михайло Грушевський сказав: “Якщо ми, українці, хочемо, щоб нас поважали інші народи, то треба нарешті почати з поваги до самих себе”. Ці слова залишаються актуальними і сьогодні. Адже у метушні повсякденного життя ми забуваємо про самоповагу.

Тож плекаймо і леліймо рідну мову, зберігаймо її красу і неперевершеність для наступних поколінь, аби не пересохла життєдайна криниця роду українського…. Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.( В. Захарченко.)

  Минають століття, роки та хвилини, Минає усе, що ми мали колись. І лиш незалежна в віках Україна Сміливою птахою рветься увись. В віршах та піснях або просто в розмовах, В шевченківських творах – ми чуєм одне. Звучить мелодійною хвилею мова, І щоб там не було, вона не мине. Лунає співзвучно від серця до серця, Від гаю до гаю, з сім'ї до сім'ї. Ця мова жива і в тобі відізветься, Якщо патріот ти своєї землі. Здобута народом, омита сльозами, В ній кров українських дочок і синів. Тече вона річкою поряд із нами, - Це є наша мова із тисячі слів.( Ірина Крицька.)

https://uk.wikipedia.org/wiki

День Героїв Небесної Сотні

http://nebesnasotnya.com.ua/
 

День Героїв Небесної сотні

Рік Революції Гідності та російсько-української війни на сході країни стали переломними історичними подіями. Події на Майдані та на Східному фронті проявили незламність, патріотизм та хоробрість українських захисників, які ціною свого здоров’я і життя боронять від агресора незалежність та цілісність нашої країни. 

20 лютого – у День Героїв Небесної Сотні, а також щорічно – у День захисника України 14 жовтня пам’ятаймо про них, знайомих і не знайомих; вони виконали свій обов’язок перед народом і країною.

Маємо власну країну, власну історію, власну армію, власні свята, власну гідність.

Увазі читачів бібліотеки запропоновано перегляд документальних фільмів про події на Майдані, героїчний подвиг громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності «Небесна сотня. Зима що нас змінила», «Україна - єдина країна» та огляд книги  «94 дні.Євромайдан очима ТСН»