вівторок, 29 грудня 2015 р.

Різдвяні свята

   Новий рік. Різдво. Ці свята для всіх нас і кожного зокрема. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме такими спонуками і була просякнута світська обрядовість зустрічі Нового року в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їх діточок. Лише тоді, коли ми повернемося до своїх духовних джерел, яскравий освіт новорічної ялинки стане справжнім святом в оселі, запам’ятається на все життя вам і вашим дітям. Від того, як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої родини, рідної України.
Наші предки починали Новий Рік з побажань щастя і врожаю. Діти ходять від хати до хати і виголошують віршовані побажання, як подяку   Богові    за прожитий рік і сподівання на щастя, врожай у новому році.
                                               ***
Сійся, родися,                    
Жито, пшениця,                 
Горох, чечевиця                 
І всяка пашниця,               
Знизу корениста,               
Зверху колосиста,
Щоб на майбутній рік
Було більше, ніж торік.
Щоб всього було доволі
І в коморі, і на полі.
Сію, сію, посіваю,
3 Новим роком
Поздоровляю!

***
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Всяка пашниця.
На столі хлібами,
В печі пирогами!

***
Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб ліпше вродило,
Ніж торік!
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоби діти всі здорові,
Їсти кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха,
А нам грошей хоч з півміха!

Свят-вечір — одне з найбільш важливих родинних свят та один з найбільш магічних днів, який припадає на 6 січня, коли кожна сім'я і словом, і ділом створює у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя і миру. Цього дня постять аж до появи вечірньої Зірки, яка сповіщає, що треба разом з родиною сідати за святковий стіл, молитися, прославляти колядками Предвічного Бога.
Перед Святою Вечерею наші предки вносили до хати Дідуха (сніп) і ставили його на чільному місці — щоб добро йшло до хати. Дідух був не тільки окрасою хати до свята — він ще був символом пошани пращурів. Про це говорить і назва обрядового снопа. Дідух — це дідівських дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду.
На Святий вечір готують 12 пісних страв. Зазвичай це узвар, варений горох, смажена капуста, риба, квасоля, вареники, картопля, гриби, гречана каша, голубці, коржі та пшенична кутя. Першою традиційно слід куштувати кутю, а потім уже решту приготовленого, запивати узваром. Кутя — варена пшениця з медом та перетертим маком. Пшениця символізує вічність, а мед — символ вічного щастя святих на небі. До столу господиня в основному подає дари саду й городу, щоб таким чином подякувати минулому року за благополуччя родини.
Уся родина цього вечора неодмінно має бути разом, щоб і протягом року пам'ятати про міцність родинних уз. Старі люди кажуть, що та людина, яка проведе Свят-вечір поза сімейним колом, весь рік блукатиме світом, почуватиметься незатишно й одиноко. Важливо також у цей день пробачити всі кривди, що були вам заподіяні, щоб не брати образи й поганий настрій із собою до майбутнього року. Якщо сталося так, що в господі гостює стороння людина, її обов'язково кличуть до святкового столу. Гість на Свят-вечір приносить щастя до оселі. На Свят-вечір родина обов'язково згадує своїх померлих родичів, залишаючи їм на вікні узвар та кутю. Важлива подія цього вечора — діти носять кутю до близьких родичів та хрещених батьків і просто сторонніх людей, яких хочеться привітати зі святом.
Цього вечора співають колядки. Колядники — це вісники нового року, нової радості, доброї новини — Різдва Христового. Вони ходять із «зіркою» або «вертепом» і виконують спеціальні пісні. До зустрічі з колядниками треба ретельно готуватися: прослуховувати їх виступ, пригощати. Не можна відмовляти колядникам виступати. Колядники мають приходити впродовж усіх святкових днів. Чим освіченіші, професійні колядники, тим краще їх пригощають. Останні колядки та щедрівки співають 21 січня, через два тижні після Різдва.
На жаль сьогодні традиції колядування дещо змінилися, люди забули, або навіть і не знали істинної суті колядування. Любі колядники! Якщо ви вирішили колядувати, то повинні дуже добре розуміти, що ви несете в людські оселі світло Святих празників Різдва, Нового Року, Водохреща. Це насамперед радість для вас самих, радість, яку треба прийняти серцем.
Не треба на Різдво співати: «Дайте ковбаси, чи п'ятака», бо це не добра новина, а шахрайство. Коли ви не будете ні на мить забувати «чого ми тут», люди будуть ставитися до вас привітніше. Не приходьте спросоння, в поганому вбранні. Не спішіть оббігти всіх. Ви прийшли до людей — виконайте свій репертуар, нехай він буде цікавим, не схожим на інші.
Святки проходять два тижні. На першому — співаємо колядки та віншуємо, носимо вертеп. На другому — щедруємо, посипаємо зерном, співаємо обрядові пісні, ходимо «рядженими», водимо козу, Меланку. Між колядками та щедрівками є відмінність. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період. Колядки співають7 січня,а щедрівки виконують 13 січня.Слово «коляда» є в мовах більшості народів Європи. В українській мові це слово має кілька значень:
різдвяне свято;
– величальна пісня, що співається під час різдвяних свят;
– винагорода у вигляді грошей або продуктів за величальну різдвяну пісню.
А ще вважають, що Коляда — це бог свята й миру у давніх слов'ян.
 Українські  колядки:

 Нова радість стала

Нова радість стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Пастирі з ягнятком
Перед тим дитятком
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
— Просим тебе, Царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Просим тебе, Царю,
Просимо всі нині:
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.

Чудесна зірка

Чудесна зірка днесь сіяє,
До Вифлеєму запрошає,
Де Спаситель народився
І в вертепі умістився.

Витай нам, зірко, ясна, мила,
Для всіх щаслива тая хвиля,
У котрій Христа звіщаєш,
Нас з неволі вибавляєш.

Тож веселімся і співаймо,
Різдво Ісуса прославляймо,
Він же дасть нам все, що треба,
Запровадить нас до неба.

Христу Дитятку поклонімся,
До Него в яслах пригорнімся,
І просім смиренно нині
Всі Його о мир в родині.

Бо де в родині мирно, тихо,
Там ізчезає всяке лихо;
Бо де згода процвитає,
Там Христос перебуває.                                   


 Українські щедрівки
***
 Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в тім саду три тереми:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
У першому - красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
У другому - ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в третьому - дрібні зірки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Ясен місяць - пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Красне сонце - жона його,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
 Дрібні зірки - його дітки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
 ***
Щедрик - щедрик - щедрівочка
Прилетіла ластівочка
Стала собі щебетати
Господаря викликати
Вийди-вийди господарю
Подивися на кошару
Там овечки покотились
А ягнички народились
В тебе товар весь хороший
Будеш мати мірку грошей
Хоч не гроші то полова
В тебе жінка чорноброва.

 ***
Старий Рік минає,
Новий наступає,
Новий наступає!
Пане Господарю,
Великий Владарю,
Великий Владарю!
Дайте нам з полиці
Із медом пшениці,
Із медом пшениці!
А ще щось такого —
До того смачного,
До того смачного!
Не дайте нам стояти,
Впускайте до хати,
Впускайте до хати!
Новий Рік приходить,
Щастя в дім приносить,
Щастя в дім приносить!
*** 
 Ластівочка-щебетушечка
Під оконцем щебетала,
Господаря побуждала:
— Ой устань, устань, пан-господар,
Ой засвіти свічу ясненькую,
Побуди челядь красненькую.
Що ясна зоря, то твоя жона,
А звіздоньки — то твої дітоньки.
Будьте здорові з празником!
***
Ой сивая тая зозуленька.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в тім саду три тереми.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в першому — красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в другому — ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в третьому — дрібні зірки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Ясен місяць — пан господар,
Красне сонце — жона його,
Дрібні зірки — його дітки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

ОЙ, ЩЕДРІВКО

Ходить вечір, ходить ясний,
Зорями багатий,
Тихо стукає у шибку,
Щоб защедрувати.
Ти заходь, заходь до хати —
Раді тобі люди.
Якщо ти приніс щедрівку —
В домі щастя буде.
Ой щедрівко, щедрівочко,
Щедра пташко мила,
Ти своєю добротою
                                                  Нас усіх зігріла.
Результат пошуку зображень за запитом "різдвяні свята"

Дід Мороз у різних країнах

Широкими дорогами,
З рясними перемогами
Відходить рік старий.
Зима навкруг порошиться,
У кожну хату проситься
Веселий рік Новий.
NY_bigЗа календарем першим святом, яке відзначається, є день Нового року. У наш час його святкують у ніч із 31 грудня на 1 січня кожного року. Але так було не завжди.
Колись дуже давно у слов'ян рік починався навесні, бо саме закінчення зими та відродження природи сприймалось як початок нового року. Після прийняття християнства початком року стали вважати 1 вересня. А з 1700 року цар Петро І своїм указом звелів зустрічати Новий рік посеред зими — в ніч з 31 грудня на 1 січня. Ми досі слухняно і з радістю виконуємо цей указ. Напередодні Нового року не можна сваритися, треба бути веселими і доброзичливими, в будинках має бути порядок, а у господарів гарний настрій. Адже кажуть: «Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш».
Образ Діда Мороза у звичному для нас вигляді існує не так уже й давно. Морозко з давніх слов'янських казок був не такий добрий, ним навіть лякали неслухняних дітей.
У різних народів існують свої назви Діда Мороза. Наприклад, у американців — Санта Клаус, у французів — Пер Ноель, в італійців — Баббо-Натале, в інших країнах — Вайнахтсман, Ла Бефана, Кристкиндлі.
Вчені стверджують, що про Діда Мороза згадують ще в ХІІІ столітті.
Звичай приносити до хати на свято ялинку існував ще в давніх германців. Найперша згадка про саму новорічну ялинку з'явилася 1600 року. Йшлося про новорічне свято у французькій провінції Ельзас.
Найпершими прикрасами на ялинці були паперові троянди. Пізніше — позолочені та посріблені картоплинки (велика рідкість у Європі). Із 1815 року ялинку вперше освітлюють свічками, а з 1850 року прикрашають скляними іграшками.
Італійські діти в новорічне свято з нетерпінням чекають фею Бефану. Вона прилітає вночі на чарівній мітлі, відчиняє двері маленьким золотим ключиком і входить у кімнату, де в ліжках спочивають діти. Фея Бефана наповнює подарунками дитячі панчохи, які для цього залишаються біля каміна. Тому, хто погано навчався або був неслухняним, фея Бефана залишає крихту золи або вугілля.
Баббо Натале — італійський Дід Мороз. В Італії вважають, що Новий рік треба починати, звільнившись від усього старого, недоброго. Тому в новорічну ніч прийнято викидати з вікон старі речі, що символізує позбавлення всього негарного, що було в минулому році.
Французький Дід Мороз — Пер Ноель — залишає подарунки в дитячих черевичках.
До чеських і словацьких дітей приходить Мікулаш — веселий чоловік, зодягнений у мохнатий кожух та високий капелюх. За плечима він носить величезний короб, з якого дістає подарунки.
У Швеції діти чекають Королеву СвітлаЛючію. Вона зодягнена в білу сукню, на голівці — корона із запаленими свічками. Лючія приносить подарунки дітям та свійським тваринам. Діти отримують іграшки, кішка — вершки, собака — цукрову кісточку, ослик — моркву.
Санта Клаус — англійський та американський Дід Мороз. У новорічні дні в театрах для дітей демонструються вистави на сюжети старовинних англійських казок. На вулицях починається святковий карнавал, в якому беруть участь казкові персонажі: Хобі, Хоре, Шалтай-Болтай, Панч та інші. Саме в Англії виник звичай обмінюватись святковими новорічними листівками. Перша така листівка була виготовлена та надрукована в Лондоні у 1843 році.
У Німеччині Санта Клауса привозить ослик. Перед сном діти залишають на столі тарілку для подарунків, а в черевички кладуть сіно — гостинець для ослика.
У Румунії запікають у новорічний пиріг різні кумедні дрібниці — перчинки, монетки, намистинки, каблучки тощо. Той, хто знайде такий сюрприз, може розраховувати на щастя в новому році.
У новорічну ніч японські діти ховають під подушку картинку із зображенням вітрильника, на якому пливуть сім казкових чарівників — сім захисників щастя. Японські діти зустрічають Новий рік у новому одязі. Вони впевнені, що це приносить здоров'я в новому році. Японського Діда Мороза називають Сьогацу-сан — Пан Новий рік. У японських домівках стоїть новорічне дерево — мотибана. У дні свят хлопчики запускають традиційного повітряного змія, улюблена розвага дівчаток — гра у волан.
Не зважаючи на те, що «Діда Мороза» в різних країнах називають по різному, всі вони приносять радість та подарунки дітям.
Дід Мороз до нас іде,
Пісню весело веде.
В нього торба чарівна,
З подарунками вона.

Лине голосно «ура!» —
Веселиться дітвора.
Дід Мороз — Червоний ніс
Радість кожному приніс.

середа, 9 грудня 2015 р.

Підручники!!!

Підручники потраплять до школи з нового року, - міністр

Міністр освіти і науки Сергій Квіт повідомив, що підручники для учнів 4-х та 7-х класів будуть доставлені до шкіл після нового року.
За словами міністра, цього року були затримки з коштами, але «зараз проведені тендери та з нового року підручники потраплять до школи».
Разом з тим, у прес-службі МОН повідомили, що станом на 7 грудня 2015 року для перевізників підготовлено рознарядки на доставку п’яти назв підручників для учнів четвертого класу загальним накладом 15 634 примірники та 9 назв підручників для учнів сьомого класу загальним накладом 83 454 примірники.

«Затверджені плани по обсягах тиражів і областях доставки підручників, визначені місця відвантаження та відповідальні особи на місцях; укладені угоди та направлені до казначейства», - зазначають у Міністерстві освіти і науки.

На допомогу 3 - класникам Скоромовки


Летів шпак через попів мак, ніс мірку гороху без черво­точини, без надчервоточини.

Побіля Прокопа паляниці пекла.

Наш полковник полковникував, поки виполковникувався.

Я припесу рядно, а ти занеси рядно.

Перепіл підпадьомкає, перепілка перепідпадьомкає, а ма ленькі перепеленята перепідпідпадьомкають.

Наш цебер виполуцебрився на маленькі полуцебренята.

Їхали крамарі, стали на горі та й забалакались про Прокопа, про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.

Не йди попри Прокопові ворота, попри Прокопишині.

Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшен тами.

Через грядку гріб тхір ямку.

Ворона проворонила вороненя.

Улас у пас,
Панас у вас.

Ішли жінки із базару, забалакались про покришки і кришенята.

Коваль кував коня,
Кінь коваля копитом,
Коваль коня кнутом.

Сидить Прокоп — кипить окроп,
Пішов Прокоп — кипить окроп.
Як при Прокопові кипів окроп,
Так і без Прокопа кипить окроп.

Кричав Архип,
Архип охрип.
Не треба Архипу
кричати до хрипу.

Пилип посіяв просо,
Просо поспіло,
Пташки прилетіли,
Просо поїли,
Пилип плаче

Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось.
Прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас, з'їв все нараз.

Пиляв Пилип поліна із лип,
Притулив пилку Пилип.

Босий хлопець
Сіно косить.
Роса росить
Ноги босі.

Хитру сороку
Спіймати морока,
А на сорок сорок —
Сорок морок.

Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак пісню півню:
— Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я

На допомогу 3-класникам Прислів'я про мову

  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
  • Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
  • Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
  • Більше діла — менше слів.
  • Будь господарем своєму слову.
  • Мовивши слово, треба бути йому паном.
  • Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
  • Від красних слів язик не відсохне.
  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.
  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
  • Від теплого слова і лід розмерзається.
  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  • Гостре словечко коле сердечко.
  • Де мало слів, там більше правди.
  • Діла говорять голосніше, як слова.
  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  • Добре слово краще, ніж готові гроші.
  • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  • З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
  • І від солодких слів буває гірко.
  • Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
  • Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
  • Красне слово — золотий ключ.
  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
  • Краще переконувати словами, як кулаками.
  • М'які слова і камінь крушать.
  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
  • Не кидай слова на вітер.
  • Не так то він діє, як тим словом сіє.
  • Шабля ранить тіло, а слово — душу.
  • Слово — не полова, язик — не помело.
  • Слова пристають, як горох до стінки.
  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  • Слово — вітер, письмо — грунт.
  • Слово до ради, а руки — до звади.
  • Слово до слова — зложиться мова.
  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  • Слово старше, ніж гроші.
  • Удар забувається, а слово пам'ятається.
  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
  • Чиєсь одне слово губить діло.
  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  • Як овечка: не мовить ні словечка.
  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
  • Перше погадай, потім повідай.
  • Що кому треба, той про те й теребить.
  • Байка байкою, а борщ стигне.
  • Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
  • Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
  • Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
  • Дурний язик попереду розуму біжить.
  • Дурний язик — голові не приятель.
• Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
• Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
• Більше діла — менше слів.
• Будь господарем своєму слову.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Від солодких слів кислиці не посолодшають.
• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
• Від теплого слова і лід розмерзається.
• Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.
• Гостре словечко коле сердечко.
• Де мало слів, там більше правди.
• Діла говорять голосніше, як слова.
• Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
• Добре слово краще, ніж готові гроші.
• Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
• За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
• З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
• І від солодких слів буває гірко.
• Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
• Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
• Красне слово — золотий ключ.
• Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
• Краще переконувати словами, як кулаками.
• М'які слова і камінь крушать.
• На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
• Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
• Не кидай слова на вітер.
• Не так то він діє, як тим словом сіє.
• Шабля ранить тіло, а слово — душу.
• Слово — не полова, язик — не помело.
• Слова пристають, як горох до стінки.
• Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
• Слово — вітер, письмо — грунт.
• Слово до ради, а руки — до звади.
• Слово до слова — зложиться мова.
• Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
• Слово старше, ніж гроші.
• Удар забувається, а слово пам'ятається.
• Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
• Чиєсь одне слово губить діло.
• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
• Як овечка: не мовить ні словечка.
• Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
• Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
• Перше погадай, потім повідай.
• Що кому треба, той про те й теребить.
• Байка байкою, а борщ стигне.



Міжнародний день прав людини

Щороку 10 грудня людство святкує Міжнародний день прав людини, який відзначається в пам’ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини. У Декларації заявлено, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх національності, мови, майнового стану та світогляду. В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.
У бібліотеці школи до цього дня організованo книжковy виставкy «Знай свої права, дитино!»