Різдвяні свята

 

Різдво. Новий рік. Ці свята для всіх нас і кожного зокрема. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме такими спонуками і була просякнута світська обрядовість зустрічі Різдва в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їх діточок. Лише тоді, коли ми повернемося до своїх духовних джерел, яскравий освіт новорічної ялинки стане справжнім святом в оселі, запам’ятається на все життя вам і вашим дітям. Від того, як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої родини, рідної України.
Свят-вечір — одне з найбільш важливих родинних свят та один з найбільш магічних днів, який припадає на  24 грудня, коли кожна сім'я і словом, і ділом створює у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя і миру. Цього дня постять аж до появи вечірньої Зірки, яка сповіщає, що треба разом з родиною сідати за святковий стіл, молитися, прославляти колядками Предвічного Бога.
Перед Святою Вечерею наші предки вносили до хати Дідуха (сніп) і ставили його на чільному місці — щоб добро йшло до хати. Дідух був не тільки окрасою хати до свята — він ще був символом пошани пращурів. Про це говорить і назва обрядового снопа. Дідух — це дідівських дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду.
На Святий вечір готують 12 пісних страв. Зазвичай це узвар, варений горох, смажена капуста, риба, квасоля, вареники, картопля, гриби, гречана каша, голубці, коржі та пшенична кутя. Першою традиційно слід куштувати кутю, а потім уже решту приготовленого, запивати узваром. Кутя — варена пшениця з медом та перетертим маком. Пшениця символізує вічність, а мед — символ вічного щастя святих на небі. До столу господиня в основному подає дари саду й городу, щоб таким чином подякувати минулому року за благополуччя родини.
Уся родина цього вечора неодмінно має бути разом, щоб і протягом року пам'ятати про міцність родинних уз. Старі люди кажуть, що та людина, яка проведе Свят-вечір поза сімейним колом, весь рік блукатиме світом, почуватиметься незатишно й одиноко. Важливо також у цей день пробачити всі кривди, що були вам заподіяні, щоб не брати образи й поганий настрій із собою до майбутнього року. Якщо сталося так, що в господі гостює стороння людина, її обов'язково кличуть до святкового столу. Гість на Свят-вечір приносить щастя до оселі. На Свят-вечір родина обов'язково згадує своїх померлих родичів, залишаючи їм на вікні узвар та кутю. Важлива подія цього вечора — діти носять кутю до близьких родичів та хрещених батьків і просто сторонніх людей, яких хочеться привітати зі святом.
Цього вечора співають колядки. Колядники — це вісники нового року, нової радості, доброї новини — Різдва Христового. Вони ходять із «зіркою» або «вертепом» і виконують спеціальні пісні. До зустрічі з колядниками треба ретельно готуватися: прослуховувати їх виступ, пригощати. Не можна відмовляти колядникам виступати. Колядники мають приходити впродовж усіх святкових днів. Чим освіченіші, професійні колядники, тим краще їх пригощають. Останні колядки та щедрівки співають 8 січня, через два тижні після Різдва.

 Наші предки починали Новий Рік з побажань щастя і врожаю. Діти ходять від хати до хати і виголошують віршовані побажання, як подяку   Богові    за прожитий рік і сподівання на щастя, врожай у новому році.
                                               ***

Сійся, родися,                    

Жито, пшениця,                 

Горох, чечевиця                 

І всяка пашниця,               

Знизу корениста,               

Зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік

Було більше, ніж торік.

Щоб всього було доволі

І в коморі, і на полі.

Сію, сію, посіваю,

3 Новим роком

Поздоровляю!

***

Сійся, родися,

Жито, пшениця,

Всяка пашниця.

На столі хлібами,

В печі пирогами!

***

Сію, сію, засіваю,

З Новим роком вас вітаю!

На той новий рік,

Щоб ліпше вродило,

Ніж торік!

Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоби діти всі здорові,

Їсти кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха,

А нам грошей хоч з півміха!

На жаль сьогодні традиції колядування дещо змінилися, люди забули, або навіть і не знали істинної суті колядування. Любі колядники! Якщо ви вирішили колядувати, то повинні дуже добре розуміти, що ви несете в людські оселі світло Святих празників Різдва, Нового Року, Водохреща. Це насамперед радість для вас самих, радість, яку треба прийняти серцем.
Святки проходять два тижні. На першому — співаємо колядки та віншуємо, носимо вертеп. На другому — щедруємо, посипаємо зерном, співаємо обрядові пісні, ходимо «рядженими», водимо козу, Меланку. Між колядками та щедрівками є відмінність. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період. Колядки співають 25 грудня, а щедрівки виконують 31грудня, а посівають 1 січня.Слово «коляда» є в мовах більшості народів Європи. В українській мові це слово має кілька значень:
– різдвяне свято;
– величальна пісня, що співається під час різдвяних свят;
– винагорода у вигляді грошей або продуктів за величальну різдвяну пісню.
А ще вважають, що Коляда — це бог свята й миру у давніх слов'ян.

 Українські  колядки:

 Нова радість стала

Нова радість стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ осіяла.
Пастирі з ягнятком
Перед тим дитятком
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
На коліна припадають,
Царя-Бога вихваляють.
— Просим тебе, Царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Просим тебе, Царю,
Просимо всі нині:
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.
Верни волю, пошли славу
Нашій ненці-Україні.

Чудесна зірка

Чудесна зірка днесь сіяє,

До Вифлеєму запрошає,

Де Спаситель народився

І в вертепі умістився.

Витай нам, зірко, ясна, мила,

Для всіх щаслива тая хвиля,

У котрій Христа звіщаєш,

Нас з неволі вибавляєш.

Тож веселімся і співаймо,

Різдво Ісуса прославляймо,

Він же дасть нам все, що треба,

Запровадить нас до неба.

Христу Дитятку поклонімся,

До Него в яслах пригорнімся,

І просім смиренно нині

Всі Його о мир в родині.

Бо де в родині мирно, тихо,

Там ізчезає всяке лихо;

Бо де згода процвитає,

Там Христос перебуває.                                   

 Українські щедрівки

***

 Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в тім саду три тереми:

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

У першому - красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

У другому - ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в третьому - дрібні зірки,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Ясен місяць - пан господар,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Красне сонце - жона його,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

 Дрібні зірки - його дітки,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

 ***

Щедрик - щедрик - щедрівочка
Прилетіла ластівочка
Стала собі щебетати
Господаря викликати
Вийди-вийди господарю
Подивися на кошару
Там овечки покотились
А ягнички народились
В тебе товар весь хороший
Будеш мати мірку грошей
Хоч не гроші то полова
В тебе жінка чорноброва.

 ***
Старий Рік минає,
Новий наступає,
Новий наступає!
Пане Господарю,
Великий Владарю,
Великий Владарю!
Дайте нам з полиці
Із медом пшениці,
Із медом пшениці!
А ще щось такого —
До того смачного,
До того смачного!
Не дайте нам стояти,
Впускайте до хати,
Впускайте до хати!
Новий Рік приходить,
Щастя в дім приносить,
Щастя в дім приносить!
*** 
 Ластівочка-щебетушечка
Під оконцем щебетала,
Господаря побуждала:
— Ой устань, устань, пан-господар,
Ой засвіти свічу ясненькую,
Побуди челядь красненькую.
Що ясна зоря, то твоя жона,
А звіздоньки — то твої дітоньки.
Будьте здорові з празником!
                                                        ***

Ой сивая тая зозуленька.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в тім саду три тереми.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в першому — красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в другому — ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в третьому — дрібні зірки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Ясен місяць — пан господар,

Красне сонце — жона його,

Дрібні зірки — його дітки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

ОЙ, ЩЕДРІВКО

Ходить вечір, ходить ясний,

Зорями багатий,

Тихо стукає у шибку,

Щоб защедрувати.

Ти заходь, заходь до хати —

Раді тобі люди.

Якщо ти приніс щедрівку —

В домі щастя буде.

Ой щедрівко, щедрівочко,

Щедра пташко мила,

Ти своєю добротою

                                                  Нас усіх зігріла.

Міжнародний день прав людини

Щороку 10 грудня людство відзначає Міжнародний день прав людини, який, який був заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1950 році. Ця дата є нагадуванням про підписання Загальної декларації прав людини в 1948 році – документу, що став основою для міжнародного захисту прав кожної людини, незалежно від її походження, національності, статі чи переконань. В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

День прав людини покликаний привернути увагу до важливості дотримання базових свобод і прав: права на життя, освіту, працю, свободу слова, віросповідання та багатьох інших.Цього року темою Дня прав людини є права і свободи для всіх, що підкреслює необхідність забезпечення рівності, справедливості та поваги до людської гідності у всьому світі.

В Україні ця дата набуває особливого значення, адже у складні часи повномасштабної війни та викликів захист прав людини стає ще актуальнішим завданням. 

Дотримання прав людини – це основа будь-якого демократичного суспільства. Тому День прав людини – це не лише нагода згадати про важливість прав і свобод, але й заклик до активних дій для їх захисту та поширення.

У бібліотеці ліцею до цього дня організованo інформаційну виставкy «Знай свої права, дитино!» 

Пам’ятаймо: права людини – це не просто слова, а основа справедливості, миру та розвитку.

6 грудня - День Збройних Сил України

Одним із найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили.
За Конституцією України, армія відповідає за оборону країни, захист її територіальної цілісності, суверенітету й недоторканності6 грудня українці відзначають одне з найважливіших національних свят – День збройних сил України. Щодня тисячі бійців ЗСУ захищають країну на передовій, охороняють її кордони на землі, у воді та в повітрі.Свято актуальне як ніколи, адже українські воїни щодня захищають нашу землю від російських окупантів. День Збройних сил України був започаткований постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня  № 3528-XII у 1993 році.

Історія свята

День Збройних Сил України збігається з початком Першого зимового походу армії Української Народної Республіки.
Перший зимовий похід – похід армії Української Народної Республіки тилами червоної та добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.)
Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій, в той час, як її Головний Отаман Петлюра, відповідаючи за важливі державні справи, перебував зі своїм штабом у Варшаві.
Наказом Головної команди Війська і Флоту УНР від 19 жовтня 1920 року за підписом Симона Петлюри було засновано нагороду «Залізний хрест за зимовий похід і бої», що був єдиним бойовим орденом Армії УНР. Цим хрестом були нагороджені всі учасники Першого зимового походу, які іменувалися «Лицарями Ордена Залізного Хреста».
Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого Зимового походу в 1991 році парламент вже незалежної України ухвалив закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР. У цей же день було затверджено текст Військової присяги.
Сучасні захисники України завзято продовжують традиції козаків війська Запорозького, Українських січових стрільців, армії Української Народної Республіки, Вільного козацтва, Української Галицької та Української повстанської армій.
 В ЗСУ виділяють три основні види: Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили. Також є окремі роди військ ЗСУ: Десантно-штурмові, Війська зв'язку та кібербезпеки, Сили спецоперацій, Сили територіальної оборони, Медичні сили, Сили підтримки й Сили логістики.
Наймолодший рід сил сучасних ЗСУ – це Сили територіальної оборони. Точкою відліку для них, відповідно до закону «Про основи національного спротиву», стало 1 січня 2022 року. Передбачалось, що в мирний час у ТрО служитимуть 10 тисяч, а в особливий період, за рахунок резерву, – понад 130 тисяч військовослужбовців. Втім, уже за перший тиждень повномасштабної війни лави ТрО поповнили понад 100 тисяч добровольців. Вони прийняли бій у Київській, Чернігівській та Сумській областях, а згодом брали участь й у їхньому звільненні.
Разом з бійцями інших видів і родів військ сили ТрО обороняли Маріуполь. Брали участь у контрнаступі на Харківщині. Тримають оборону Миколаєва й Запоріжжя, звільняють Донбас та Херсонщину. Сотні бійців ТрО відзначені державними нагородами.
Кожен із видів ЗСУ має свій професійний святковий день, але 6 грудня об’єднує всіх військовослужбовців України.

Сьогодні День Збройних Сил України відзначається в умовах великої війни за наш суверенітет, незалежність і право жити у вільній країні.Збройні Сили – це надійний щит і меч України. Завдяки мужності та відданості наших воїнів українці вистояли і продовжують боротися за майбутнє. Вони тримають удар ворога, безжально нищать окупанта і наближають нашу Перемогу.Єдина з народом, українська армія непереможна. Це військо, яке б’ється за світло проти темряви, за рідну землю і за наше майбутнє.

Честь і слава нашим героям! 

Вічна пам'ять тим, хто віддав своє життя за Україну! 

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Щорічно 1 грудня з 1988 року відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. За останні десятиліття  прогрес, досягнутий у боротьбі з пандемією ВІЛ, здебільшого пов’язаний із зусиллями організацій на базі різноманітних спільнот. «Вибирайте вірний шлях – шлях прав людини» – гасло Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2024 року. Світ може перемогти СНІД, якщо права кожного будуть захищені. Якщо поставити права людини в центр уваги, а лідерство передати спільнотам, світ зможе покласти край СНІДу як загрозі громадському здоров’ю до 2030 року. Суттєві успіхи у протидії ВІЛ тісно пов’язані з прогресом у сфері захисту прав людини. Однак прогалини в реалізації прав людини для всіх заважають світові стати на шлях, який веде до припинення епідемії СНІДу, і завдають шкоди громадській охороні здоров’я.
На даний час ВІЛ-інфекція залишається однією з основних проблем глобальної охорони здоров’я. За даними ВООЗ, станом на кінець 2022 р. у світі налічувалося 39,0 мільйона осіб, які живуть із ВІЛ-інфекцією, дві третини з яких (25,6 мільйона) проживають у південній частині Африканського регіону. Від причин, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, померло 630 000 осіб, а нових випадків зараження ВІЛ зареєстровано 1,3 мільйона.
Серед усіх людей, які живуть з ВІЛ, 86% знали про свій статус, 76% отримували антиретровірусну терапію та 71% досягли супресію вірусного навантаження. Це вкрай позитивна тенденція для дорослих, що живуть з ВІЛ, проте частота зменшення вірусного навантаження у ВІЛ-позитивних дітей становить лише 46%, і дана проблема вимагає негайного вирішення.
Джерело ВІЛ-інфекції – інфікована людина, що знаходиться у будь-якій стадії хвороби, у тому числі і в періоді інкубації. Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
    • статевий;
    • парентеральний: при користуванні для введення наркотичних речовин загальних шприців, голок;при переливанні крові та її препаратів, пересадці органів і тканин; при проведенні пірсинга і нанесенні татуювань нестерильним інструментарієм;
    • вертикальний – від матері – дитині під час вагітності, пологів або при грудному вигодовуванні.
Вірус імунодефіциту людини є інфікує і руйнує клітини імунної системи CD4. Симптоми ВІЛ-інфекції проявляються в залежності від стадії хвороби. Упродовж перших декількох тижнів інфікування вірусом для людини може залишитися непоміченим або проявитися грипоподібним станом (лихоманка, головний біль, висип, біль в горлі).
З розвитком хвороби інфекція поступово виснажує імунну систему, у інфікованого може спостерігатися збільшення лімфовузлів, втрата ваги, лихоманка, діарея і кашель. За відсутності лікування через 10-15 років у ВІЛ-інфікованої людини розвивається синдром надбаного імунодефіциту (СНІД), для якого характерний розвиток таких тяжких захворювань, як туберкульоз, пневмоцистна пневмонія, тяжкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми, саркома Капоші та інші.
Нині близько 29,8 мільйона людей у всьому світі отримують лікування від ВІЛ-інфекції, що дозволило скоротити кількість смертей, пов’язаних з СНІДом на 43% порівняно з 2003 роком. На сьогодні тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини, що приймає антиретровірусні препарати, не відрізняється від тривалості життя здорової людини того ж віку.
Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє 4 основних напрямки діяльності, спрямованої на боротьбу з епідемією ВІЛ-інфекції та її наслідками:
    1. Попередження статевої передачі ВІЛ, що включає такі елементи, як навчання безпечній статевій поведінці, використання презервативів, лікування інших захворювань, що передаються статевим шляхом.
    2. Попередження передачі ВІЛ через кров шляхом постачання безпечних препаратів крові. Для цього проводять обстеження донорів крові та органів.
    3. Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини шляхом поширення інформації щодо передачі ВІЛ-інфекції, консультування ВІЛ-інфікованих жінок, проведення хіміопрофілактики.
    4. Організація медичної допомоги та соціальної підтримки ВІЛ-інфікованим та їх сім’ям.

Тих, кого безпосередньо торкнулась епідемія, щодня у світі та в Україні стає більше. За даними ЮНЕЙДС, у світі за 2022 рік зареєстровано 1,3 млн нових випадків ВІЛ. У 2022 році в Україні було офіційно зареєстровано 12 212 вперше діагностованих випадків ВІЛ-інфекції, 3 010 випадків СНІДу та 1 293 смертей, зумовлених СНІДом.

 

Кожного року в четверту суботу листопада ми згадуємо тих, чиє життя забрав Голодомор. Це одна з найстрашніших трагедій українського народу.

Голодомор штучно створений у 1932-1933 роках тодішнім режимом, голод від якого загинули мільйони українців.

До Дня пам’яті жертв Голодомору у бібліотеці діє книжкова виставка «Землі моєї скорботні роки».

Користувачі бібліотеки мають можливість ознайомитися з виданнями, що розкривають трагічні сторінки найжахливішої трагедії в історії України XX століття.

Це документальні і художні книги відомих українських письменників: Василя Барки «Жовтий князь», Уласа Самчука «Марія»та інших авторів.

Ми не маємо права забувати правду про страшні події. Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати.

День Гідності та Свободи

 

21 листопада, відзначаючи День Гідності та Свободи, ми вшановуємо патріотизм та мужність наших співвітчизників, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина та національних інтересів нашої держави.

 

Помаранчева революція

20 років тому під час президентських виборів здійнялися акції протесту. Масові фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Тоді, 21 листопада ЦВК оголосила попередні результати виборів, де у другому турі перемогу здобув Віктор Янукович. Прихильники опозиційного кандидата - Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги. Згодом було проведено повторний другий тур виборів, який завершився перемогою Ющенка.
У листопаді 2005 року Ющенко заснував свято - День Свободи, але у 2011 році його наступник, Янукович, скасував свято. Вперше світ голосно почув про Україну і українців, які обрали демократію, а не тоталітаризм. В.А.Ющенко часто йшов попереду свого часу, пропонуючи українцям єдино вірний шлях: «Геть від Москви!». За що отримував хейт, тиск влади, брехню ЗМІ.Росія тоді вперше застосувала технології розколу країни, запустивши історії про «три сорти українців» і ролики про громадську війну. Москва ніколи не змириться з українською Незалежністю, тому для України життєво необхідно членство в ЄС і НАТО.

Революція Гідності

21 листопада 2013 року українці вийшли на протест на майдан у Києві через рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. З кожним днем число учасників акції росло. Акції були мирними допоки 29 листопада влада не застосувала силу проти учасників мітингу через заклик до відставки уряду та дострокових парламентських виборів. А вночі 30 листопада відбувся кривавий розгін майданівців. Після цього акції стали значно масштабнішими.


У День Гідності та Свободи ми згадуємо всіх українців, які віддали життя за незалежність України під час подій на Майдані та на фронті російсько-української війни в зоні АТО/ООС, а тепер ще й під час повномасштабного вторгнення російських окупантів до України. Ми маємо завжди пам’ятати, що за свободу і майбутнє кожного з нас сплачено життями Героїв Небесної Сотні, тисяч воїнів, добровольців і волонтерів. Вічна їм пам’ять та слава!

Цей день – незаперечний доказ Відродження української нації та держави, утвердження того, що події на Майдані змінили нас, об’єднавши в Єдиній, Соборній та Незалежній Україні.

Моя родина і я – читаюча сім’я

 ...Хай вогнище наше горить, не згасає,
  Домашнім теплом всі серця зігріває,
  Уся мудрість книг об’єднає родину
  У прагненні знань та читання донині...

Дитяча книга – це особливий світ, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в його життя якомога раніше, тому що вона незамінна у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності. Не менш важливий її аспект – освітній. Така функціональна багатогранність впливу книги на дітей потребує кваліфікованого, системного підходу до роботи з нею у школі, в бібліотеці і у сім’ї.

Сімейні читання – це своєрідна давня традиція інтелігенції. Це форма спілкування, в якій беруть участь як мінімум троє; дитина, батьки і автор книги. Сімейне читання – це розмова батьків з дітьми про мораль, стимулом якого є спільне читання творів літератури. Це монолог дитини, в якому вона роздумує над змістом твору, прагне виявити і виразити його моральну ідею. 

Сім’я є тим первинним колективом, де дитина вперше засвоює норми моралі, правила співжиття, набуває перших навичок суспільної праці, де формуються її ідеали. Сімейні читання сприяють кращій комунікації між батьками та дітьми, покращують словниковий запас дитини і вміння слухати . Згідно проведених досліджень, діти, яким батьки багато читали в дитинстві, досягають значних успіхів в навчанні та житті!

 Читачі бібліотеки переглянули книжковий хід-парад в рамках місячника «Читаюча шкільна родина - стратегічне завдання бібліотеки!». В добірці висвітлені книги, які будуть цікавими для сімейного читання та об’єднають старше покоління з молодшим.