Кожного року в четверту суботу листопада ми згадуємо тих, чиє життя забрав Голодомор. Це одна з найстрашніших трагедій українського народу.

Голодомор штучно створений у 1932-1933 роках тодішнім режимом, голод від якого загинули мільйони українців.

До Дня пам’яті жертв Голодомору у бібліотеці діє книжкова виставка «Землі моєї скорботні роки».

Користувачі бібліотеки мають можливість ознайомитися з виданнями, що розкривають трагічні сторінки найжахливішої трагедії в історії України XX століття.

Це документальні і художні книги відомих українських письменників: Василя Барки «Жовтий князь», Уласа Самчука «Марія»та інших авторів.

Ми не маємо права забувати правду про страшні події. Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати.

День Гідності та Свободи

 

21 листопада, відзначаючи День Гідності та Свободи, ми вшановуємо патріотизм та мужність наших співвітчизників, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина та національних інтересів нашої держави.

 

Помаранчева революція

20 років тому під час президентських виборів здійнялися акції протесту. Масові фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Тоді, 21 листопада ЦВК оголосила попередні результати виборів, де у другому турі перемогу здобув Віктор Янукович. Прихильники опозиційного кандидата - Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги. Згодом було проведено повторний другий тур виборів, який завершився перемогою Ющенка.
У листопаді 2005 року Ющенко заснував свято - День Свободи, але у 2011 році його наступник, Янукович, скасував свято. Вперше світ голосно почув про Україну і українців, які обрали демократію, а не тоталітаризм. В.А.Ющенко часто йшов попереду свого часу, пропонуючи українцям єдино вірний шлях: «Геть від Москви!». За що отримував хейт, тиск влади, брехню ЗМІ.Росія тоді вперше застосувала технології розколу країни, запустивши історії про «три сорти українців» і ролики про громадську війну. Москва ніколи не змириться з українською Незалежністю, тому для України життєво необхідно членство в ЄС і НАТО.

Революція Гідності

21 листопада 2013 року українці вийшли на протест на майдан у Києві через рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. З кожним днем число учасників акції росло. Акції були мирними допоки 29 листопада влада не застосувала силу проти учасників мітингу через заклик до відставки уряду та дострокових парламентських виборів. А вночі 30 листопада відбувся кривавий розгін майданівців. Після цього акції стали значно масштабнішими.


У День Гідності та Свободи ми згадуємо всіх українців, які віддали життя за незалежність України під час подій на Майдані та на фронті російсько-української війни в зоні АТО/ООС, а тепер ще й під час повномасштабного вторгнення російських окупантів до України. Ми маємо завжди пам’ятати, що за свободу і майбутнє кожного з нас сплачено життями Героїв Небесної Сотні, тисяч воїнів, добровольців і волонтерів. Вічна їм пам’ять та слава!

Цей день – незаперечний доказ Відродження української нації та держави, утвердження того, що події на Майдані змінили нас, об’єднавши в Єдиній, Соборній та Незалежній Україні.

Моя родина і я – читаюча сім’я

 ...Хай вогнище наше горить, не згасає,
  Домашнім теплом всі серця зігріває,
  Уся мудрість книг об’єднає родину
  У прагненні знань та читання донині...

Дитяча книга – це особливий світ, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в його життя якомога раніше, тому що вона незамінна у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності. Не менш важливий її аспект – освітній. Така функціональна багатогранність впливу книги на дітей потребує кваліфікованого, системного підходу до роботи з нею у школі, в бібліотеці і у сім’ї.

Сімейні читання – це своєрідна давня традиція інтелігенції. Це форма спілкування, в якій беруть участь як мінімум троє; дитина, батьки і автор книги. Сімейне читання – це розмова батьків з дітьми про мораль, стимулом якого є спільне читання творів літератури. Це монолог дитини, в якому вона роздумує над змістом твору, прагне виявити і виразити його моральну ідею. 

Сім’я є тим первинним колективом, де дитина вперше засвоює норми моралі, правила співжиття, набуває перших навичок суспільної праці, де формуються її ідеали. Сімейні читання сприяють кращій комунікації між батьками та дітьми, покращують словниковий запас дитини і вміння слухати . Згідно проведених досліджень, діти, яким батьки багато читали в дитинстві, досягають значних успіхів в навчанні та житті!

 Читачі бібліотеки переглянули книжковий хід-парад в рамках місячника «Читаюча шкільна родина - стратегічне завдання бібліотеки!». В добірці висвітлені книги, які будуть цікавими для сімейного читання та об’єднають старше покоління з молодшим.

 

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

 Книги – це кораблі думки, що мандрують по хвилях часу
і обережно несуть свій  вантаж від
покоління до покоління. 

  Френсіс Бекон

                                                                                

 З 1 по 31 жовтня у рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек у нашому закладі проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом «Читаюча шкільна родина - стратегічне завдання бібліотеки!»

Головна мета Всеукраїнського місячника – культурно-просвітницька робота, формування читацької компетентності, виховання в здобувачів освіти почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, формування національної ідентичності, самобутності, любові до державної мови, поваги до культурного та історичного минулого України, активної громадянської позиції.
Читання –одне з головних вмінь людини в житті, без якого вона не може осягнути навколишній світ. Значення читання для всебічного розвитку та формування особистості важко переоцінити – про це вже немало сказано великими людьми різних епох. Читацькі інтереси багато в чому визначають особистість людини, тому процес формування їх у школярів розглядається не тільки як педагогічна, психологічна, методична, а й як соціальна проблеми.
Зацікавити дітей книгою, як джерелом інформації,формувати культуру читання, розвивати художній смак, читацькі інтереси-
Одним із найкращих шляхів до зростання творчої особистості є виховання любові до книжки і читання.
Шкільна бібліотека ліцею запрошує всіх учасників навчально-виховного процесу долучитися до участі в заходах місячника з метою популяризації
книги та читання.Бібліотека пропонує постійно діючи книжкові виставки: «Україна-єдина країна!», «Відкрий собі свій рідний край», «Історія України в особах», «Історичне минуле нашої країни», «Струни Кобзаревого серця»,
«Таланти української літератури».
Розпочинається місячник з книжкової виставки "Сімейні книжкові традиції."
На виставці представлена література, яка є популярною серед різних поколінь родин і сприяє спільному сімейному читанню. Виставка включає різноманітні жанри, щоб кожен член родини міг знайти щось цікаве.

      У ліцеї відбулася посвята в читачі учнів 2-А класу.Захід розпочався з вручення подарунків для бібліотеки- книжечок від усього класу.

Другокласники познайомилися з бібліотекою,правилами поведінки в бібліотеці, гігієною читання, із поняттями «бібліотека», «бібліотекар», «читач»,міркували над питанням, для чого нам потрібні книги. Чарівний світ казки захопив увагу дітей. 

 

  НУШата долучились до вікторини й активно відгадували народні казки.Для дітей була підготовлена мультимедійна презентація «Книга – друг і порадник».  Ці заходи виховують любов до своєї мови, рідного краю, його традицій, розширюють знання про красу і багатство української мови.                          

Наприкінці заходу кожен другокласник отримав свою першу бібліотечну книжечку з пам’яткою, як правильно поводитись з книгою. Щасливої дороги Країною книжок, нові читачі!!!

День захисників і захисниць

Сьогодні в Україні відзначають Покрову Пресвятої Богородиці, День захисників та захисниць, День українського козацтва та День створення  Української Повстанської Армії.

У 2024 році Україна вдруге відзначатиме День захисників і захисниць 1 жовтня .Це свято відзначається в Україні на державному рівні від 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу.День захисників і захисниць перенесено з 14 на 1 жовтня у зв'язку з переходом українських церков на Новоюліанський стиль календаря. Адже це свято збігається з Покровою Пресвятої Богородиці. Пресвяту Богородицю дуже шанували козаки, а Покрова для них була одним із найвеличніших свят, за що й отримала другу назву – Козацька Покрова. Козацькі традиції бережуть і розвивають сучасні захисники і захисниці України. День захисників і захисниць – передусім свято тих, завдяки кому ми втримали незалежність, маємо змогу жити своїм щоденним життям – працювати, творити, виховувати дітей. Це свято – ще одна можливість подякувати за захист Силам оборони України, адже в кожного з нас є рідні, друзі, колеги, котрі служать у Силах оборони. Ми повинні забезпечувати нашій армії міцний тил – кожен у свій спосіб, але з максимальною самовіддачею, так, щоб це посилювало наших оборонців і наближало перемогу. Сучасні воїни примножують і розвивають тисячолітні українські військові традиції. Українська армія береже імена героїв минулих епох – від воїнів-русичів і козаків до січових стрільців і вояків УПА. Тому у війську з’явилися назви легендарних українських полководців. Спадкоємність поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір «мазепинка», нарукавний тризуб. А гасло «Слава Україні! – Героям слава!» стало офіційним вітанням українського війська. Своїм героїзмом, відвагою та самовідданістю нинішні захисники і захисниці звоювали найвищий рівень довіри в українців серед державних та суспільних інститутів. Війна формує та гартує українську націю. Своїм героїзмом ми викликаємо повагу і змінюємо світ. Боремося за свободу та незалежність, національну гідність. Віримо, що нинішні захисники та захисниці здобудуть перемогу. Слава Україні!

Сьогодні важливий день для всієї країни. День, коли кожен українець має вшанувати пам’ять героїв, які віддано боронять територію нашої держави.

День захисників і захисниць – передусім свято тих, завдяки кому ми зберігаємо незалежність, маємо змогу жити повсякденним життям – працювати, творити, відпочивати, виховувати дітей. У цей день ми вшановуємо сучасних захисників і захисниць України та українських героїв різних епох. Сучасні воїни примножують і розвивають тисячолітні українські військові традиції. Дякуємо всім, хто боронить нашу незалежність і маємо згадати кожного, хто віддав життя за Україну  Слава Україні! Героям Слава!  Фотоілюстративна виставка літератури "Сила нескорених" та тематична виставка "Із історії українського козацтва" присвячені Дню Захисників та Захисниць України та Дню українського козацтва .

 

Інформаційні матеріали до Дня захисників і захисниць України–2024 

Інформаційні матеріали до Дня захисників і захисниць України – 2023 від Українського інституту національної пам’яті

Проєкт про злочини комунізму, нацизму і рашизму в Україні

 Використано:  Український інститут національної пам’яті

Пропонуємо:

• 10 книжок, написаних ветеранами та військовими, які варто почитати

https://suspilne.media/culture/751419-literatura-faktu-10-knizok-napisanih-veteranami-ta-vijskovimi-aki-varto-pocitati

•  переглянути топ-5 фільмів про силу духу до Дня захисників і захисниць України.

https://lviv.media/.../57549-top-5-filmiv-pro-silu-duhu.../

Всеукраїнський день бібліотек

 

Читання – це віконце,
через яке діти бачать,
пізнають світ і самих себе.
В. Сухомлинський

 

Бібліотека є єдиною надією і не знищуваною пам'яттю людського роду.

Розвиток бібліотечної справи - це запорука розвитку суспільства.Бібліотекар як навігатор в інформаційному просторі здійснює системний пошук актуальної інформації й джерел (як відповідно моніторингу запитів і потреб учасників освітнього процесу, так і до певних дат/подій чи на власний розсуд), їх опрацювання, систематизацію за певними темами та розміщення на веб-ресурсі в різних форматах.

У Всеукраїнський день бібліотек учні 1-Б класу побували у незвичайному і загадковому місті під назвою «Бібліотека».Свої перші кроки діти почали із знайомства з бібліотекою, їх здивувала величезна кількість книг та журналів,із задоволенням розглядали яскраві та пізнавальні енциклопедії, збірки казок, книжки про тварин та різні пригоди.Під час екскурсії учні ознайомились зі структурою бібліотеки,її фондами та правилами користування. Дізнались, що у кожної книги є своє місце, і всі герої книг живуть тут дружно та «чекають», коли до них прийдуть маленькі читачі.Також ознайомились з новинками книжкового фонду,

Знайомство з бібліотекою відбулося. Читацька родина зростає!

 

Бібліотека - це той храм,де завжди народжується і духовність,оживає минуле і народжується майбутнє.

Приходьте до нас у бібліотеку, знайомтеся з творами українських класиків та сучасних письменників. Читайте те, що вам цікаво. Тоді книжка "говоритиме" з вами і ви дійсно почерпнете з неї щось таке, що надасть вам відчуття розумності. Бо розум – не в кількості книжок і не у швидкості їх читання, розум – у мудрості їх розуміння.

Памʼять про Бабин Яр.Тут мовчки все кричить...

  «…Великий боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертно ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар…»

Дмитро Павличко

 

 29 вересня вшановуємо пам’ять жертв масових розстрілів, які здійснювали нацисти у Бабиному Ярі під час окупації Києва в 1941–1943 роках.

Бабин Яр став символом «Голокосту від куль» у світі: 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Їх прирекла на смерть націонал-соціалістична ідеологія, яка спиралася на «расову теорію». Вона ділила людей на «вищі» та «нижчі» раси. А євреї та роми взагалі опинилися поза цим поділом, нацисти не вважали їх вповні людьми, вбачали в них ворогів і загрозу. Бабин Яр залишається нагадуванням, до чого призводять расизм, ненависть і міжнаціональна ворожнеча, переслідування людей на основі національності, віри тощо.

Формальним приводом для злочину нацистів стали вибухи на Хрещатику внаслідок радянських диверсій 24 вересня 1941 року.Нацистська пропаганда звинуватила євреїв. Уже 28 вересня по всьому місту розклеїли оголошення, в яких євреям наказували вранці наступного дня прийти з документами, грошима, цінними речами й теплим одягом на перехрестя вулиць Мельникова (сьогодні Юрія Іллєнка) та Дегтярівської. Приречені люди думали, що їх переселятимуть, а опинилися на місці страти. Розстрілювали на майже пів кілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника, встановленого 1976 року, а закінчувався за теперішньою станцією метро «Дорогожичі». До 18-ї години 29 вересня нацисти вбили майже 22 тисячі чоловіків, жінок і дітей. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі на вулиці Лагерній. Наступного дня їх чекала така ж доля. Потім сапери підірвали схили, щоб земля засипала тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.

Маховик смерті, розгорнутий нацистами в цьому урочищі на тодішній околиці Києва, діяв наступні два роки. Останній розстріл відбувся 4 листопада 1943-го, за два дні до приходу в місто Червоної армії. Жертвами Бабиного Яру, як місця масових злочинів, стали радянські військовополонені, роми, пацієнти психіатричних лікарень та українські націоналісти і радянські підпільники. Загалом у Бабиному Ярі було вбито приблизно 100 -200 тисяч людей.Жертв могло бути ще більше.Тисячі євреїв були врятовані мешканцями Києва.Людей, які були готові на самопожертву заради іншого, стали називати Праведниками народів світу. Присвоєння звання Праведник світу виражає собою прагнення єврейського народу віддати шану іншим національностям, які, ризикуючи своїм життям, рятували євреїв під час фашистської навали. Визнані Праведником світу отримують медаль і Почесну грамоту, а їх імена увічнюють в Яд Вашем на Горі Пам`яті в Єрусалимі. На підставі Закону Держави Ізраїль про Пам’ять Катастрофи (1951 р.) високе звання Праведник народів світу отримали 23788 чоловік (за даними «Яд Вашем» на 01.01.2011), вихідці з 45 країн світу; серед них – християни і мусульмани, віруючі і атеїсти, чоловіки і жінки, люди всіх професій та різного віку, освічені та неграмотні, багаті та бідні. Єдине, що їх об’єднувало, це людяність і мужність, прагнення в жорстоких умовах фашистського терору зберегти найкращі моральні якості людини.Найбільше Праведників, які ризикували власним життям заради рятування інших, є у Польщі – 6266, Голландії – 5108, Франції – 3331 та Україні – 2363 особи, їхні імена викарбувані на Стіні честі у Єрусалимі.

Після жахів Голокосту, засудивши нацизм, світова спільнота проголосила: «Ніколи знову!». Проте геноциди продовжують ставатися.Ми бачимо це в Україні, будучи свідками злочинів рашизму. Російські окупанти чимало запозичили в нацистів: риторику про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання»; вбивство та катування військовополонених; знищення тіл, щоб замести сліди...

Усе це ще більше спонукає плекати живу пам’ять. І домагатися засудження сучасних організаторів і виконавців злочинів проти людства.

 

 

 

Щоб вшанувати жертв Бабиного Яру, шкільній бібліотеці для учнів 9-В класу проведено урок пам’яті "Пам’ять про Бабин Яр. Тут мовчки все кричить...".

Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає терміну давності. Ми повинні з гідністю вшановувати пам’ять загиблих, і не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, тільки пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.

 

"Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія всього єврейського і українського народу"
           Іван Дзюба, український письменник і дисидент, 29 вересня 1966 року

                       

Дмитро Павличко

БАБИН ЯР. РЕКВІЄМ

V.

Похилений вітром осіннім,

Над Бабиним Яром стою.

Отця сивобрового бачу,

І брата, і матір свою.

Не тут вони тяжко вмирали,

Не тут вони зморені сплять.

Та їхні молитви й благання

В деревах десь тут шелестять.

Тут Київ та рід мій козацький,

Тут наша свобода в крові.

Над братнім усопшим народом

Ми молимось, мертві й живі.

Я бачу – то мамині сльози

Блискочуть на хвилях Дніпра,

Я знаю – моя Україна

Воскресне на поклик добра!