Скажи мені з ким ти дружиш і я скажу тобі, хто ти. З таким же правом можна сказати: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти». Людина, яка любить і вміє читати , має розумних, добрих і вірних друзів. Друзі ці - книги!З книжкою ви зустрічаєтеся ще у дитинстві і не розлучаєтесь з нею до самої старості. Де б ви не вчилися, де б не працювали, весь час будете звертатися за допомогою до книги, підручника! То ж читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги. Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек учні 2-А та 2-В класу стали повноправними читачами шкільної бібліотеки. «Хто багато читає, той багато знає», « Книжка вчить, як на світі жить» - кажуть в народі. І це правда. Книжка відповідає на безліч
Урок для учнів 5–11 класів проходитиме 29 вересня о 10.00 на базі онлайн-платформи «Червона точка пам’яті», розробленої Меморіальним центром. Усі матеріали підготовлені з урахуванням віку й емоційної зрілості школярів. Стрим уроку також буде здійснюватися на сайті Міністерства освіти і науки.
Національний урок пам’яті, приурочений до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру
Україну в ХХ столітті спіткало чимало трагедій, серед яких – Голодомор,
Голокост, українсько-польський конфлікт та Волинська трагедія,
депортація кримськотатарського народу. У 2021 році Україна і світ
відзначають 80-ті роковини трагічних подій у Бабиному Яру. Подібно до
табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту.
Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року, коли було розстріляно
752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась
безпосередньо біля Бабиного Яру. Точне місце розстрілу невідомо.
Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь
євреїв у мінуванні та вибухах 24 вересня 1941 року на Хрещатику,
внаслідок яких загинули чимало солдатів і офіцерів вермахту.
Наприкінці вересня 1941 р. зондеркоманда захопила дев’ять провідних
рабинів м. Києва і наказала їм зробити відозву: “Після санобробки всі
євреї і їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні
місця...”.
27-28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з’явилися
оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: “Всі
євреї міста Києва і його околиць повинні з’явитися в понеділок
29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової
і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші,
цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає
цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний.
Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі,
буде розстріляний”. Маса людей, які рухалися з різних районів міста,
зливалася в один потік на вулиці Мельникова. У кінці її, біля
протитанкового рову, загородженого “їжаками”, була поставлена “застава”,
за якою розгорнута похідна канцелярія. Почергово від натовпу відділяли
30-40 осіб і під конвоєм вели “реєструватися”. У людей відбирали всі
документи і цінності. Документи в поспіху кидали в мішки а то і просто
на землю, де вони лежали товстим шаром. Потім євреїв примушували
роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру,
на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев’яній платформі
сидів кулеметник. Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли
палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи
їм схаменутися, зорієнтуватися. Розпачливе ридання, крики поліцаїв,
благання про допомогу, прокляття катам, молитви, що заглушувалися
веселими мелодіями вальсів з гучномовців, гуркотом літака, що кружляв
над яром...
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним
Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від
окупації.
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених
у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 150 тисяч осіб. У 1946 році
на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб,
згідно висновкам спеціальної державної комісії для розслідування
нацистських злочинів під час окупації Києва.
За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії
Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування
пам’яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької
окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь
65–70 тисяч євреїв.
Бабин Яр став велетенською братською могилою – символом злочинів нацистів на українській землі.Після звільнення Києва на початку жовтня 1943р. у місті розпочала роботу «Надзвичайна державна комісія з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників та їхніх пособників»(НДК). Щоправда, масштабних розкопок та ексгумації людських останків вона майже не проводила. Втім, на основі проведених розслідувань проти нацистів та їхніх поплічників, вдалося встановити шокуючі дані по знищенню населення. Але навіть в офіційних документах слова «євреї» взагалі не згадувалось, на тривалий період поступившись місцем означенню «мирні громадяни».Трагедія Бабиного Яру та інші події Голокосту, масові вбивства, знецінення людського життя вплинули на загальну атмосферу в українському суспільстві, позначились на багатьох подіях історії України. Із шести мільйонів європейських євреїв, знищених нацистами та їх поплічниками у ході «остаточного вирішення єврейського питання», близько 1,5 мільйона були українськими євреями.
Україна стала першою державою на пострадянському просторі, яка включила питання історії Голокосту до державних програм для загальноосвітніх шкіл із всесвітньої історії та історії України.Адже Голокост – це складова світової, європейської та української історії.Відповідні матеріали знайшли відображення у шкільних підручниках історії.Історія Голокосту є надзвичайно важливою для формування світогляду учнів, їхньої історичної свідомості на основі аналізу уроків минулого.
Перелік популярних і наукових видань та Інтернет-публікацій, присвячених трагедії Бабиного Яру і пам’яті про неї
1.Бабин яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя: збірник навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму / Ред.-упор. В. Бобров. – Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2017.
2.Від першої особи: історія Голокосту у свідченнях очевидців. Навчальний посібник [Електронний ресурс] – К. : Український центр вивчення історії Голокосту, 2014.
3.Історія Голокосту: освіта та пам’ять. Посібник для вчителя [Електронний ресурс] – Вид. 2-ге, випр. – К.: Український центр вивчення історії Голокосту, 2016.
4.Козицький А. Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у XX ст. (причини, особливості. наслідки) : [навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів] / Козицький А. – Львів : Літопис, 2012. 5.Нахманович В. Бабин Яр: два дні – два роки – двадцяте століття. [Електронний ресурс].
6.Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні / Косик В. – Львів : НТШ, 1993. – 659 с. 7.Кузнецов А. Бабий Яр. [Роман-документ] / Анатолий Кузнецов. – К. : МИП “Обериг”, 1991. – 352 с. 8.Подольський А. Уроки минулого: Історія Голокосту в Україні. Навч. посібник / Подольський А. – К. : Сфера, 2007. – 100 с. 9.Разом на одній землі. Історія України багатокультурна: навч. посібн. – Львів: ЗУКЦ, 2012. – 332 с.: іл.
10.Київ 1941 р. Бабин Яр: Спогади сучасників / Упорядник Сергій Кот. – К.: Інститут історії України НАН України, 2019. – 53 с.
Висловлювання видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського
Роки дитинства — це насамперед виховання серця.
Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе.
Знання без виховання – меч в руках божевільного.
До хорошого уроку учитель готується все життя.
Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода цвіте, а на холоді вкривається кригою, розум же людини, не знаходячи собі застосування, хиріє.
Вільний час учителя — це корінь, який живить джерела педагогічної творчості.
Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх стосунках з вихованцями, той вже досягнув половини успіху.
Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе.
Праця – це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення. Думка, що народжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною.
Головний зміст і мета сімейного життя — виховання дітей. Головна школа виховання дітей — це взаємини чоловіка і дружини, батька і матері.
Для того щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.
Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання.
У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.
Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням, їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне життя.
Школа- не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи — виховання здібностей.
Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини.
Якщо люди говорять погане про твоїх дітей — вони говорять погане про тебе.
Поважайте дитяче бажання бути хорошим, бережіть його як найтонший рух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрості батьківської влади в деспотичне самодурство.
Дитина — дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.
Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.
Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
У День партизанської слави ми вшановуємо подвиг героїв, які ризикували життям у тилу ворога.
День партизанської слави: історія свята
Згідно з архівними
документами, в роки війни на території України налічувалося до 1
мільйона партизан. Багато з них було нагороджено орденами і медалями.
22 вересня
2001 року, в день 60-ї річниці з початку
підпільно-партизанського руху в Україні
в роки Великої Вітчизняної війни, у
нашій країні вперше відзначався День
партизанської слави, встановлений
Указом Президента України № 1020/2001 від
30.10.2001.
Свято партизанської слави встановлено
в Україні «...на підтримку ініціативи
ветеранів війни та з метою всенародного
вшанування подвигу партизанів і
підпільників у період Великої Вітчизняної
війни 1941-1945 років, увічнення їхньої
пам'яті...».
Про це сказано в Указі Президента
України «Про День партизанської слави»
від 30 жовтня 2001 року N1020/2001.
Перші загони
партизанів з’явились в Україні восени
1941 року під Черніговом та Сумами під
керівництвом Миколи Попудренка (на фото
1) та Сидора Ковпака.
Як відомо, організація руху опору в
Україні проти німецьких окупантів та
їх союзників у 1941—1942 роках була пов’язана
з величезними труднощами. Офіційна
концепція війни «малою кров’ю на ворожій
території», що панувала напередодні
війни, не передбачала дій партизанських
загонів.
До
літа 1942 року на території України
продовжувало діяти лише близько десятої
частини створених владою підпільних
груп, або лише дві тисячі осіб.
Партизанський рух в Україні набув
масовості з кінця 1942 року. Такий активний
спротив окупаційному режиму з боку
мирного населення виник внаслідок
нещадного терору, масових вбивств,
геноциду єврейського населення, вивезення
молоді до Німеччини на примусові роботи.
У 1943 році партизани контролювали лісні
райони Північно-Східної України, завдаючи
значних втрат тиловим німецьким
підрозділам, адміністрації та
інфраструктурі цих районів. З наближенням
Червоної армії восени 1943 року рух
радянських партизанів в Україні
пожвавився. Якщо на 1 січня 1943 року в
Україні було 13300 партизанів (у 7 з’єднаннях
і 155 самостійних загонах), то на 1 грудня
1943 року — вже 43500 партизанів. На початок
1944 року їх число зросло до 47 800 (близько
10% усіх партизанів в СРСР).
У
травні-жовтні 1943 року загін Сидора
Ковпака здійснив відомий рейд з Путивля
через Волинь у Карпати з завданням
«перерізати шляхи відступу фашистам»,
коли почалися бої за Дніпро.
У 1943 році пройшли також рейди менших
загонів радянських партизанів: М. Наумова
(на півдні Україні), Н. Мельника та О.
Федорова (Правобережжя й Волинь).
Партизанським формуванням розвідувального
типу був загін Д. Медвєдєва, який діяв
на Волині (частково на Львівщині та
Грубешівщині) у 1942—1944 роках і виконав
ряд терористичних актів проти окупантів,
зокрема, убивство розвідником Миколою
Кузнецовим у Львові віце-губернатора
Бауера.
Після
визволення України від фашистів та їх
союзників партизани вели бої спільно
з радянською армією, а згодом перейшли
переважно у Польщу (частина на Словаччину),
де відзначилася партизанська дивізія
під командуванням П. Вершигори. Український
партизанський штаб проіснував до 1
червня 1945 року; в кінці війни він керував
радянськими партизанами у Польщі і
Словаччині.
Дії партизанських загонів та підпільних
організацій у роки Великої Вітчизняної
війни нанесли непоправні збитки живій
силі, інфраструктурі та техніці
противника, здійснили неоціненний
внесок у наближення Великої Перемоги
над фашистами та їх союзниками.
Ще з радянських часів подвиг
партизан-підпільників увічнюють у
багатьох населених пунктах України
пам'ятники, історичні музеї, музеї
партизанської слави.
Швидше всього наздоганяє та небезпека, яку зневажають Публіцій Сір
Пам’ятка безпеки для учнів
Перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, варто чітко виконувати правила дорожнього руху:
рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;
за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
переходити
проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема, підземних і
наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів
або узбіч;
у місцях із регульованими рухами, варто керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
виходити на проїжджу частину із-за транспортних засобів, упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;
чекати
на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках),
тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
на
трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна
виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки
трамвая;
у разі наближення транспортного засобу з увімкненим
проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним
звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або
негайно залишити її;
категорично заборонено вибігати на проїжджу
частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу
частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями;
по
проїжджій дорозі на велосипеді рухатися можна тільки дітям, які досягли
16-ти років; мопеди й велосипеди мають бути обладнанні звуковим сигналом
та світлоповертачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого,
позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід
чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
водіям мопедів і
велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом і
звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, коли
поряд є велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних
доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;
перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
заборонено
виїжджати на проїжджу частину на інших засобах для катання (скейтборд,
самокат, ролики тощо), обирати місце для катання слід на дитячих
майданчиках;
учні повинні виконувати зазначені правила, а також
інші Правила дорожнього руху України, із якими вони ознайомилися на
уроках основ здоров’я, виховних годинах, інших навчальних
спеціалізованих установах, предметних уроках;
дітям заборонено перебувати поблизу залізничних колій без суп дорослих;
учні,
користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в
призначених для цього місцях, тримаючись за поручні або інші
пристосування.
Вікторина
зі знання Правил дорожнього руху
Чи допускається буксирування
велосипеда? (Ні)
Як найчастіше називають водія?
(Шофер)
3 якого віку дозволено пересуватися
на велосипеді дорогами загального
користування? (З 14 років)
Чи дозволяється водієві мопеда
їздити пішохідними доріжками? (Ні)
Кого ми називаємо учасниками
дорожнього руху? (Пішоходів, водіїв,
пасажирів)
Чи є у велосипедиста шлях гальмування?
(Так)
Чи можна велосипедистові їхати по
дорозі, якщо неподалік є велосипедна
доріжка? (Ні)
Який дорожній знак установлюють
поблизу шкіл? («Діти»)
Який поворот більш небезпечний —
лівий чи правий? (Лівий, тому що рух
правосторонній)
Як називається «зебра» на дорозі?
(Пішохідний перехід)
Чи є пішоходами особи, що виконують
роботу на дорозі? (НІ)
Які сигнали подає світлофор?
(Червоний, жовтий, зелений)
Який сигнал світлофора включається
одночасно для всіх сторін перехрестя?
(Жовтий) Яке перехрестя називають
регульованим? (Те, де є світлофор або
регулювальник)
Кому мають підкорятися пішоходи й
водії, якщо на перехресті працюють
одночасно й світлофор, і регулювальник?
(Регулювальнику)
Навіщо потрібні стоп-сигнали па
автомобілі? (Щоб інші учасники дорожнього
руху могли бачити наміри водія зупинитися
або пригальмувати)
Якої сторони слід дотримуватися,
крокуючи тротуаром? (Правої)
Зі скількох років дітям дозволено
їздити на передньому сидінні автомобіля?
(3.12 років)
Чи завжди пасажирам потрібно
пристібатися ременями безпеки? (Гак:,
завжди)
Скільки сигналів має пішохідний
світлофор? (Два": червоний і зелений)
Чи потрібно велосипедистові надягати
шолом під час руху заміською дорогою?
(Ні)
Як велосипедист повинен інформувати
інших учасників руху про намір зупинитися?
(Підняти руку вгору)
Чому на заміських дорогах пішоходи
повинні рухатися назустріч руху?
(Рухаючись узбіччям назустріч руху,
пішоходи завжди бачать транспорт, що
наближається)
Як слід переходити дорогу, якщо ви
вийшли з автобуса? (Не можна обходити
транспорт ні попереду, ні позаду, потрібно
зачекати, коли він від'їде й дорогі/ буде
видно в обидва боки, ще краще — відійти
на безпечну відстань від автобуса. А
якщо є пішохідний перехід, то переходити
через дорогу слід ним)
Чи можна перевозити на велосипеді
пасажира віком 9 років? (Ні, лише до 7років
— на спеціально обладнаному сидінні з
підніжками)
Де та які катафоти встановлюються
на велосипеді? (Спереду — білий, ззаду
— червоний. Можливі катафоти на колесах)
3 якого віку можна навчатися
управління автомобілем? (316 років)
Чи можна пішоходу користуватися
транспортним світлофором, якщо немає
пішохідного? (Так)
Чи можна переходити дорогу навскоси?
(Ні, тому що, по-перше, шлях стає довшим,а
по-друге, складніше побачити транспорт,
що рухається з боку спини)
У якому віці можна отримати права
на управління автомобілем? (З 18 років)
Яке положення регулювальника
забороняє рух усім учасникам руху? (Рука
піднята догори)
Назвіть причини дорожньо-транспортних
випадків з пішоходами. (Перехід у
невстановленому місці, на заборонний
сигнал світлофора, несподіваний вихід
на проїжджу частину з-за перешкоди або
транспорту, який стоїть, гра на проїжджій
частині, рух уздовж проїжджої частини,
а не тротуаром)
Які групи дорожніх знаків ви знаєте?
(Сім груп: попереджувальні, пропозиції,
заборонні, знаки пріоритету,
інформаційно-вказівні, сервісу, знаки
додаткової інформації)
3 якою максимальною швидкістю
повинен рухатися транспорт у
населеному пункті? (Не більш ніж 60
км'/год)
2021 рік
проголошено Організацією Об’єднаних
Націй:
Міжнародним роком миру і
довіри
Міжнародним роком овочів і
фруктів
Міжнародним роком творчої
економіки для сталого розвитку
Міжнародні десятиріччя
за рішенням ООН
2013 – 2022 роки – Міжнародне
десятиріччя зближення культур
2014 –
2023 роки – Десятиріччя стійкої енергетики
для всіх
2015 – 2024 роки – Міжнародне
десятиріччя осіб африканського
походження
2016 – 2025 роки – Десятиріччя
дій ООН з проблем харчування
2018 –
2028 роки – Міжнародне десятиріччя дій
«Вода для сталого розвитку»
2019 –
2028 роки – Десятиріччя ООН щодо сімейних
фермерських господарств
2019 – 2028 роки
– Десятиріччя миру на згадку про Нельсона
Манделу
2021 – 2030 роки – Десятиріччя
Організації Об’єднаних Націй з
відновлення екосистем
2021 – 2030 роки
– Міжнародне десятиріччя науки про
океан в інтересах стійкого розвитку
ЄС оголосив
м. Лахті (Фінляндія) –
«зеленою» столицею Європи
м. Тімішоара
(Румунія) – культурною столицею Європи
ЮНЕСКО оголосила
м. Тбілісі (Грузія) –
Всесвітньою столицею книги – 2021
На державному рівні
Президент України
оголосив 2021 рік:
2020/2021
навчальний рік – Рік математичної
освіти в Україні
2018 – 2027 роки –
Десятиріччям української мови Постанови
Верховної Ради України про
відзначення:
150-річчя
з дня народження Лесі Українки
150-річчя
з дня народження Василя Стефаника 2021
року в Україні відзначатимуться знаменні
події:
30 років
(24 серпня 1991 року) з часу прийняття Акту
проголошення незалежності України
25
років (28 червня 1996 року) з дня прийняття
Конституції України
Постанова “Про
відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у
2021 році” (управління Апарату Верховної
Ради України)
Постановою визначається
перелік найважливіших подій у
суспільно-політичному житті України
та ювілеїв видатних осіб, які у 2021 році
повинні відзначатися на загальнодержавному
рівні з метою консолідації та формування
історичної свідомості Українського
народу, збереження національної
пам’яті.
Згідно з затвердженим
Постановою Додатком, у 2021 році будуть,
зокрема, відзначатися:
1075 років із
часу першої писемної згадки про місто
Вишгород (946);
400 років із часу Хотинської
битви (липень–жовтень 1621);
225 років
із часу заснування в місті Умані
Національного дендрологічного парку
“Софіївка” Національної академії наук
України (1796);
200 років із часу заснування
Миколаївської астрономічної обсерваторії
(нині – науково-дослідний інститут
“Миколаївська астрономічна обсерваторія”)
(1821);
100 років із часу створення
Мліївської дослідної станції садівництва
(нині – Дослідна станція помології ім.
Л.П. Симиренка Інституту садівництва
Національної академії аграрних наук
України) (1921);
100 років із дня заснування
державного степового заповідника
“Асканія-Нова” (нині – Біосферний
заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е.
Фальц-Фейна Національної академії
аграрних наук України) (08.02.1921);
100
років із дня заснування національної
гідрометеорологічної служби
(19.11.1921);
30 років із дня ухвалення
Верховною Радою України Акта проголошення
незалежності України (24.08.1991);
30 років
із дня проведення Всеукраїнського
референдуму на підтвердження незалежності
України (01.12.1991);
30 років із дня створення
Збройних Сил України (06.12.1991);
25 років
із дня ухвалення Верховною Радою України
Конституції України (28.06.1996);
25 років
із дня введення в обіг національної
грошової одиниці – гривні (02.09.1996);
25
років із дня заснування Конституційного
Суду України (16.10.1996). Також
відзначатимуться ювілеї, які стосуються
видатних особистостей
Серед
Днів пам’яті, які внесені до
Постанови:
100-ті роковини від початку
масового штучного голоду 1921–1923 років
в Україні (День пам’яті – 27.11.2021);
80-ті
роковини від початку масових розстрілів,
здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру
(29–30.09.1941, День пам’яті – 29.09.2021). Трагедія
стала символом “Голокосту від куль”
і символом нацистської політики знищення
людей в Україні. Нацисти також вчиняли
подібні злочини у Харкові (Дробицький
Яр), Дніпропетровську (нині – місто
Дніпро), Рівному (урочище Сосонки),
Луцьку, Вінниці, Дрогобичі та інших
місцях;
75-ті роковини від початку
масового штучного голоду 1946–1947 років
в Україні (День пам’яті –
27.11.2021).
Пропонується відзначити таку
подію світової історії, як 75 років з дня
створення Організації Об’єднаних Націй
з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)
(04.11.1946).
