середу, 29 вересня 2021 р.

80 років пам’яті: забуттю не підлягає

         80 роковини: сьогодні День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Урок для учнів 5–11 класів проходитиме 29 вересня о 10.00 на базі онлайн-платформи «Червона точка пам’яті», розробленої Меморіальним центром. Усі матеріали підготовлені з урахуванням віку й емоційної зрілості школярів. Стрим уроку також буде здійснюватися на сайті Міністерства освіти і науки. 

Національний урок пам’яті, приурочений до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру

Україну в ХХ столітті спіткало чимало трагедій, серед яких – Голодомор, Голокост, українсько-польський конфлікт та Волинська трагедія, депортація кримськотатарського народу. У 2021 році Україна і світ відзначають 80-ті роковини трагічних подій у Бабиному Яру. Подібно до табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту.

Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року, коли було розстріляно 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру. Точне місце розстрілу невідомо.

Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах 24 вересня 1941 року на Хрещатику, внаслідок яких загинули чимало солдатів і офіцерів вермахту.

Наприкінці вересня 1941 р. зондеркоманда захопила дев’ять провідних рабинів м. Києва і наказала їм зробити відозву: “Після санобробки всі євреї і їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця...”.

27-28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з’явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: “Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з’явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний”. Маса людей, які рухалися з різних районів міста, зливалася в один потік на вулиці Мельникова. У кінці її, біля протитанкового рову, загородженого “їжаками”, була поставлена “застава”, за якою розгорнута похідна канцелярія. Почергово від натовпу відділяли 30-40 осіб і під конвоєм вели “реєструватися”. У людей відбирали всі документи і цінності. Документи в поспіху кидали в мішки а то і просто на землю, де вони лежали товстим шаром. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев’яній платформі сидів кулеметник. Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи їм схаменутися, зорієнтуватися. Розпачливе ридання, крики поліцаїв, благання про допомогу, прокляття катам, молитви, що заглушувалися веселими мелодіями вальсів з гучномовців, гуркотом літака, що кружляв над яром...


Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації.

У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 150 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно висновкам спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь 65–70 тисяч євреїв.

Бабин Яр став велетенською братською могилою – символом злочинів нацистів на українській землі.Після звільнення Києва на початку жовтня 1943р. у місті розпочала роботу «Надзвичайна державна комісія з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників та їхніх пособників»(НДК). Щоправда, масштабних розкопок та ексгумації людських останків вона майже не проводила. Втім, на основі проведених розслідувань проти нацистів та їхніх поплічників, вдалося встановити шокуючі дані по знищенню населення. Але навіть в офіційних документах слова «євреї» взагалі не згадувалось, на тривалий період поступившись місцем означенню «мирні громадяни».Трагедія Бабиного Яру та інші події Голокосту, масові вбивства, знецінення людського життя вплинули на загальну атмосферу в українському суспільстві, позначились на багатьох подіях історії України. Із шести  мільйонів європейських євреїв, знищених нацистами та їх поплічниками у ході «остаточного вирішення єврейського питання», близько 1,5 мільйона були українськими євреями. 

Україна стала першою державою на пострадянському просторі, яка включила питання історії Голокосту до державних програм для загальноосвітніх шкіл із всесвітньої історії та історії України.Адже Голокост – це складова світової, європейської та української історії.Відповідні матеріали знайшли відображення у шкільних підручниках історії.Історія Голокосту є надзвичайно важливою для формування світогляду учнів, їхньої історичної свідомості на основі аналізу уроків минулого.

Перелік популярних і наукових видань та Інтернет-публікацій, присвячених трагедії Бабиного Яру і пам’яті про неї

1.Бабин яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя: збірник навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму / Ред.-упор. В. Бобров. – Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2017.

2.Від першої особи: історія Голокосту у свідченнях очевидців. Навчальний посібник [Електронний ресурс] – К. : Український центр вивчення історії Голокосту, 2014.

3.Історія Голокосту: освіта та пам’ять. Посібник для вчителя [Електронний ресурс] – Вид. 2-ге, випр. – К.: Український центр вивчення історії Голокосту, 2016. 

4.Козицький А. Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у XX ст. (причини, особливості. наслідки) : [навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів] / Козицький А. – Львів : Літопис, 2012.
5.Нахманович В. Бабин Яр: два дні – два роки – двадцяте століття. [Електронний ресурс].

6.Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні / Косик В. – Львів : НТШ, 1993. – 659 с.
7.Кузнецов А. Бабий Яр. [Роман-документ] / Анатолий Кузнецов. – К. : МИП “Обериг”, 1991. – 352 с.
8.Подольський А. Уроки минулого: Історія Голокосту в Україні. Навч. посібник / Подольський А. – К. : Сфера, 2007. – 100 с.
9.Разом на одній землі. Історія України багатокультурна: навч. посібн. – Львів: ЗУКЦ, 2012. – 332 с.: іл.

10.Київ 1941 р. Бабин Яр: Спогади сучасників / Упорядник Сергій Кот. – К.: Інститут історії України НАН України, 2019. – 53 с. 

Немає коментарів:

Дописати коментар