середа, 8 грудня 2021 р.

На допомогу 5-класникам

 Лялечка і Мацько.Галина Пагутяк



РОЗДІЛ І,
з якого випливає, що краще мати велосипед, ніж іграшкову автомашину, сховану на дні маминої валізки

Після короткої червневої зливи садок ніяк не міг заспокоїтись. Поміж яблунями вела стежка до хати, і на неї з тремтливих гілок безупинно скочувались холодні дощові краплі. Десь втомлено цвірінькнула пташка. Сонце виглянуло з-за хмар, і від його променів засяяла яскраво помальована в помаранчевий колір стіна. Якраз в цей час, полохаючи качок, що радо мокли в калюжі, по вулиці проїхала легкова автомашина. Зупинилась, ляснули дверцята. Спершу з’явилась молода жінка в білому костюмі. В одній руці вона тримала валізку, а другою вела хлопчика років п’яти Вони ступили на стежку і одразу зіщулились від холодних дотиків краплин, що їх струшувало листя.
Та ось на поріг вийшла старша віком жінка і радісно побігла їм назустріч.
— А я вже виглядаю! А я вже чекаю!
— Олежку, що треба сказати бабці?
— Добрий день!
Бабця кинулась його обнімати:
— Гарнесенький ти мій!
В хаті мама поставила валізку і втомлено сіла.
— Боже, як тут тихо... Уявляєш, мамо, довелося таксисту платити і за зворотну дорогу! Якби не Олег, я б нізащо не зв’язувалася з тими здирниками. Але для мене головне, аби дитині було добре.
Вона простягнула руку, щоб погладити сина по голівці, але той, сміючись, ухилився.

Читати  повний текст твору

понеділок, 6 грудня 2021 р.

Збройні сили України відзначають своє 30-річчя


Низький уклін тобі, солдате!
За мир, за спокій, за життя,
За самовіддану посвяту
Заради завтра-майбуття.
Далеко від сім'ї, від дому, 
Усе життя наперекіс,
Безсонні ночі, перевтома, 
Найкращі роки під укіс. 
Тобі завдячуємо щиро, 
Бо Україну нам зберіг. 
Вертайся швидше, тільки з миром, 
Ти наша гордість, оберіг! 
Ти самовіддано вартуєш,
В дозорі пильно  день і ніч.
                                                                       Нехай сьогодні світ почує
                                                                      До миру і братання клич!
                                                                                                 Олеся Жданюк
День Збройних Сил України заснований постановою Верховної Ради в 1993 році. Це національне свято відзначається щорічно 6 грудня – в день ухвалення в 1991 році закону України "Про Збройні Сили України".
 Збройні сили України — це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального вод України.

Верховним ГоловнокомандувачемЗбройних Сил України є Президент України. Безпосереднє керівництво Збройними силами України в мирний та воєнний час здійснює Головнокомандувач Збройних Сил України.

Міністерство оборони України, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України, бере участь у реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, координує діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до оборони, аналізує воєнно-політичну обстановку, визначає рівень воєнної загрози національній безпеці України, забезпечує функціонування Збройних сил і їх готовність до виконання покладених на них функцій і завдань тощо.

Сьогодні - День народження Збройних Сил незалежної України. Наші янголи-охоронці - єдина державна інституція, якій українці довіряють найбільше і на кого найбільше сподіваються. Наше ставлення до війська радикально змінив початок війни у 2014 році. А разом із цим - змінилася і сама армія.

Армія – це базис незалежності України, наріжний камінь існування нашої держави. Історія переконливо доводить, що країна, яка не має боєздатної армії – приречена. Тому для нашої держави могутня армія, яка готова до відсічі будь-яких спроб агресора, – це головна умова існування.
Збройні Сили України – основа свободи, незалежності та процвітання України!
Слава Україні

 

 

 

Далі - за посиланням



Сьогодні, 00:00 glavcom.ua
Фейсбук
Твіттер
Телеграм
Фліпбоард
Viber
Email
Надрукувати
Коментарі
Розсилка

День Збройних сил України в Україні відзнаючать щорічно 6 грудня - 6 грудня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
День Збройних сил України в Україні відзнаючать щорічно 6 грудня
фото з відкритих джерел

Цього дня згадують полеглих воїнів і ворожать на тих, які пішли на війну чи служать в армії

6 грудня 2020 року в Україні відзначають День Збройних Сил. Також Православна Церква вшановує пам'ять святителя Митрофана Воронезького. У народі свято називають Митрофанів день.
День Збройних Сил України

День Збройних Сил України заснований постановою Верховної Ради в 1993 році. Це національне свято відзначається щорічно 6 грудня – в день ухвалення в 1991 році закону України «Про Збройні Сили України«. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/country/society/6-grudnya-yake-sogodni-svyato-tradiciji-ta-zaboroni-804274.html

четвер, 2 грудня 2021 р.

На допомогу 3-класникам

  «Вісім днів із життя Бурундука» Іван Андрусяк

 

Повість Івана Андрусяка з ілюстраціями Ганни Осадко «Вісім днів із життя Бурундука» — один із найуславленіших у сучасній українській літературі творів для молодших підлітків. 2013 року вона увійшла до престижного каталогу найкращих дитячих книжок світу «White Ravens» («Білі круки»).


РОЗДІЛ ПЕРШИЙ,

у якому забити гол виявляється не так просто, як здавалося

 Усе, що я тобі розкажу, хай буде нашою таємницею. І ти пообіцяй – ні, тут же, одразу мені пообіцяй, що це залишиться між нами і що ти не будеш дуже сміятися!

А взагалі, смійся собі, на здоров’я, скільки завгодно, – я, правду кажучи, й сам ледве стримуюся, щоб не розреготатись, – але не насміхайся! Ну, бо кому приємно, коли з нього насміхаються? У нашому класі таких нема. Гадаю, що й у цілій школі жодного не знайдеш.

Ото й мені неприємно… Та іноді, бува, насміхаються.

Правду кажучи, не те щоб іноді – а таки частенько. Три рази на тиждень. Як тільки фізкультура, так і починається: Бурундук се, Бурундук те… А який я їм Бурундук?! Я Бондарук! Івась Бондарук! От!

Івась – це щоб із татом не плутали. Тато в мене Іван Бондарук, а я – Івась. Зручно, еге ж? І красиво!

А вони – Бурундук…

Ну, та чого гріха таїти – я таки трохи товстенький. Щокастий, як каже мама. Але тато в мене теж щокастий – і що ж? Його ніхто на роботі Бурундуком не називає, всі поважно так – Іван Іванович. А мене…

Та ні, не треба мене Івасем Івановичем називати! Рано ще. Дай-но школу закінчити, університет – і тоді вже хай буде. А поки що Івась, та й годі.

Домовились? Ну, то гаразд.

Читати онлайн повість Івана Андрусяка «Вісім днів із життя бурундука»

середа, 1 грудня 2021 р.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

1 грудня 2021року – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

 



Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щороку 1 грудня відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та рішення Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими 1988 року. З того часу минуло більше 30 років, але проблема боротьби з поширенням ВІЛ інфекції/СНІДу залишається досить актуальною для багатьох країн світу.
Метою Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом є підвищення обізнаності населення про ВІЛ-інфекцію/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед загрозою пандемії. Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику.
За оцінками програми Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ-інфекції/СНІД (ЮНЕЙДС) з початку епідемії ВІЛ-інфекції у світі інфікувалося вірусом імунодефіциту (ВІЛ) приблизно 78 [63~89] млн. людей. Померло від захворювань, зумовлених СНІДом, більше 35 млн. осіб
У 26 країнах світу СНІД залишається у п’ятірці причин передчасної смертності (до 65 років, за критерієм ВООЗ) та непрацездатності.
За оцінками ВООЗ та ЮНЕЙДС, Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції серед країн Східної Європи та Центральної Азії.
За даними Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» Україна сьогодні посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Київська, Чернігівська область, а також місто Київ.
За період 1987–2019 роки в країні зафіксовано 49 751 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом.
В Україні відбувається низка важливих заходів, які сприяють протидії поширенню хвороби, а саме:
впровадження масштабних серед країн Східної Європи та Центральної Азії профілактичних програм для груп ризику;
закупка препаратів для антиретровірусної терапії ;
впровадження підходу “test and treat,” коли абсолютно усі пацієнти, у яких виявлено ВІЛ-інфекцію, одразу будуть в змозі отримувати життєво необхідне лікування — антиретровірусну терапію;
зміна алгоритмів тестування, коли широко використовуються швидкі тести на ВІЛ у роботі медичних фахівців первинної ланки. Лікар первинної допомоги допомагатиме визначитися щодо необхідності тестування для тих пацієнтів, які дійсно цього потребують;
реалізація програми замісної підтримувальної терапії за державні кошти. До речі, досвід України є унікальним — ми є єдиною країною в регіоні, яка впроваджує таку програму за державні кошти.
Уряд України підтримав ініціативу міжнародної громадськості і спільну ініціативу ЮНЕЙДС та ЮНІСЕФ по проведенню Всеукраїнської інформаційної кампанії «Не дай СНІДу Шанс». З вересня 2016 року почалась перша хвиля цієї інноваційної кампанії під гаслом «Вірю – Не вірю». Ця інформаційна кампанія вже четвертий рік поспіль є результатом успішного партнерства та співпраці між урядом України та міжнародними організаціями – Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS) та компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, що діє за дорученням уряду Німеччини.