85-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр.

 Масштабними заходами Україна та світ відзначають 85-ті роковини Голодомору.
 1 вересня 2018 року в Києві стартувала масштабна Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», яка протягом 85-ти днів проходить у 85 куточках світу.
Під час меморіальних заходів учасники запалюють символічну свічу пам’яті та зачитують імена дітей загиблих під час Голодомору.
За перебігом акції можна стежити на веб-сторінці «85-ті роковини Голодомору». Тут на інтерактивній мапі світу марковані свічками-позначками міста, де уже відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв Великого голоду.
Міжнародна акція була ініційована Світовим Конгресом Українців. Її підтримали Міністерство  закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору».

Пам'ять про Голодомор 1932-1933

 Голодомор

Видання про Голодомор

У читальному залі протягом тижня можна було ознайомитися із виставкою – інформацією «Україна пам’ятає...Світ визнає...», дізнатися про часи лихоліття на території свого району,переглянути презентацію "Голодомор 1932 - 1933рр."

 

В пам’ять про мільйони загиблих від Голодомору 24 листопада 2018 р. о 16:00 приєднайтеся до загальнонаціональної хвилини мовчання, запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно з двору – на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.

День Гідності та Свободи

Сьогодні, 21-го листопада, ми відзначаємо п'яту річницю Революції Гідності. Як зібрався Майдан, з чого все почалось і як розвивались події боротьби за честь і гідність,  читайте тут https://tsn.ua/video/video-novini/p-yata-richnicya-revolyuciyi-gidnosti-z-chogo-vse-pochalos-i-yak-rozvivalis-podiyi-borotbi.html

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні

 

Інформаційна сторінка для 10-тикласників називається "Пам ’ятаємо Героїв Небесної Сотні!" й розповідає про події Євромайдану.  Завдяки відео та аудіо засобам учні цілковито поринули в атмосферу подій революції.

21 листопада 2013 року, після того, як Янукович вирішив призупинити переговори про асоціацію ЄС, на Майдан вийшло невелика кількість студентів. Тоді ще ніхто навіть уявити не міг, що очікує всю Україну в наступні кілька місяців. І для того, щоб наша країна стала ближче до Європи, знадобиться не тільки повна зміна влади, а й сотні людських життів.

У наступні дні події почали розвиватися. "Євромайдани" з'являлися в інших містах, кількість людей росла. Але в той же час були підписані перші постанови судів про заборону акцій, здійснювалися силові розгони і звільнення журналістів за правду про Майдан. У країні з'явилася жорстка цензура.
Причини Майдану 2013

На допомогу 3-класникам:Олександр Зима. Закляття золота й вогню

Олександр Зима. Закляття золота й вогню 
( Аудіобібліотека.Літературні казки українських авторів)

"Закляття золота й вогню" (за О. Зимою). 

Якось навесні біля лісу поселився маленький гостроносий чоловік. Побудував він хату — довгу хижу без вікон — та й став жити-поживати, добра наживати.
Чоловік той був не лісник, не садівник і не рибалка, хоча завжди носив із собою зелені сіті.
Той чоловік був птахоловом.
Зранку йшов птахолов до вільшаника й напинав легенькі сіті. Сипав під ними конопляне сім'я, а сам ховався в кущах.
Як тільки дрізд, коноплянка чи вивільга зманеться на конопляне сім'я, прилетить зерняток поклювати, птахолов смикне за мотузочку — сіті й накриють пташку.
Так і полював птахолов зранку та після обіду. Невільників тримав у хижі без вікон. У неділю ж віз птахів на базар та й продавав за гроші.
Добре б жилося птахолову, якби у тому лісі не було одуда Ходитута та дятла Дуплотеса.
Якось Ходитут став помічати, що у лісі все меншає дроздів, синиць, вільшанок та мухоловок. Навіть горихвістки кудись пощезали. Ліс посмутнів, загув журно. Листя й кору дерев обсіли гусінь, тля, шашіль.
Засумував Ходитут. Пробував він сам боротися з гусінню та жуками. Але де йому здолати те страш¬не військо!
Покликав тоді Ходитут дятла Дуплотеса. Прилетів дятел, але й удвох не змогли вони врятувати ліс від лиха.
— Що ж його робити? — запитав Ходитут змореного Дуплотеса.
— Хто й зна,— зітхнув Дуплотес.
— Якщо й ти не знаєш, то скликай тоді Велику Раду,— підказав Ходитут.— Бий у великі бубни.
У Дуплотеса були великі й малі бубни. Вони не ншає схожі на ті, що у барабанщиків, та голоси в них подібні.
Злетів Дуплотес на високого дуба й ударив дзьобом-теслом у громову гілку. Понесла луна лісом голос великого бубна.
3 лементом і криком позліталися на галявину сойки, дятли, мухоловки, поповзні, сорокопуди, синиці,
шпаки, щиглики, вільшанки, дубоноси, горлички, вивільги, горихвістки та соловейки. Прилетів навіть жайвір, що жив на полі біля лісу.
На гілку для промовця сів Дуплотес.
— Друзі,— гукнув Дуплотес,— гляньте, як оси¬ротів і занедужав наш ліс. Дерева гинуть від гусені, короїдів і тлі. Хто знає, чому в наш ліс прийшло велике горе?

9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

 Вірші про рідну мову
Вислови про рідну мову
Вислови про українську мову
Вислови про мову відомих людей
Цікавинки для школярів про українську мову 

За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця - послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.
Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.