Всесвітній день письменника

        У письменника тільки і є 

       один  учитель: самі читачі. 

                              Микола Гоголь  

3 березня Всесвітній день письменника (World Day of the writer). Повна назва свята Всесвітній день миру для письменника.


Відзначається щорічно за рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу (1986).
У наші дні в низці країн це свято розширило заявлений спектр. Іменується просто «День письменника» і є приводом для надання почестей найбільш ви-значним літературним діячам.
Письменники – загальна назва осіб, що займаються створенням текстів, призначених, як правило, для невизначеного кола читачів.
Письменник у широкому розумінні – це кожна людина, яка пише твори (не обов’язково художні, наукові, вірші також), висловлює власні думки, досвід і бачення світу у письмовій формі.
У вузькому розумінні це автор художніх творів; особа, для якої літературна діяльність є професією.
Синонімами до слова письменник є літератор, майстер слова, працівник пера.
Розмежування діяльності письменників найчастіше відбувається за літературними родами, на підставі чого виокремлюють прозаїків, поетів, драматургів.

В Україну свято прийшло аж у 2012 р. завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой.
Українське письменство - велика і славетна когорта.

Україна пишається не тільки відомим на весь світ генієм Тарасом Шевченком. Гордість української нації – українське письменство:
І. Котляревський, П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко, О. Гончар, М. Стельмах, О. Довженко, Г. Тютюнник, Є. Гуцало, Л. Костенко, І. Драч, Д. Павличко, В. Стус. 

Наша країна гідно представлена в Європі і світі такими талантами, як Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Василь Шкляр, Сергій Жадан, Марія Матіос, Андрій Курков, Ірен Роздобудько, Люко Дашвар та багатьма іншими.

Безліч світових нагород, участь у літературних фестивалях, переклади на десятки іноземних мов - далеко не повний список того, що українські письменники і поети зуміли досягти за час незалежності України.

        ЦІКАВІ ФАКТИ:                              

• Перший професійний письменник України Іван Нечуй-Левицький пішов з роботи вчителя російської мови заради письменництва на рідній солов’їній.

• Василь Симоненко терпіти не міг роботу журналіста, тому що не бачив у ній творчої свободи.

• Родина Бориса Грінченка розмовляла російською, але після прочитання «Кобзаря» письменник твердо вирішив спілкуватись виключно українською.

• Микола Гоголь мав пристрасть до рукоділля: в’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.

• Джек Лондон був соціалістом, а крім того ‒ першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів.

• Агата Крісті страждала на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Всі її знамениті романи були надиктовані.

• Едгар Аллан По все життя боявся темряви.

• Оноре де Бальзак завжди писав у темряві.

• Чарльз Діккенс настільки не любив пам'ятники і монументи, що у своєму заповіті суворо заборонив зводити їх йому. Єдина бронзова статуя Діккенсу встановлена у Філадельфії.

• У Лорда Байрона було чотири домашніх гусака, які всюди слідували за ним, навіть на громадських зборах.

• Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок ‒ блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полками, саморегульовані підтяжки, а також самий геніальний з його винаходів – машинка для зав’язування краваток!