Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко
Cьогодні весь світ відзначає
Міжнародний день рідної мови – світле свято, яке гуртує нації!
За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.
Саме тому ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш, аніж 10 тисяч осіб, які активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Це свято не лише нагадує про культурне розмаїття і багатомовність світу, а й
про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.
Як відомо, мова є ідентифікатором народу і людської пам’яті.З діда-прадіда українська мова змушена була тяжко й затято виборювати
своє право на існування – і за часів царату, і часів комуністичного
терору, і тепер, за часів тоталітарного путінського режиму. Так склалося
історично, що північний сусід України – Росія завжди прагнула загарбати
не лише Україну як частину Європи і як суверенну державу, а й знищити
її мову.
Ми, українці, – європейська нація, яка відбулася попри всі негаразди, що розвивається й далі, а разом із нею – квітує і наша українська мова – мелодійна, гнучка, та, що залишає світлий слід і в душі, і в пам’яті не лише українця, а й чужоземця!
Мова – це не лише душа народу, а і його потужна зброя. Бо там, де вмирає мова, – умирає й нація. Народ, який послуговується чужою мовою, знищує своє коріння і ніколи не матиме буйної розлогої крони, тому що мова – як дерево, яке треба плекати, бо лише тоді воно буде родючим і подарує плоди.
Мова – це код нації, код, який наш народ передає з покоління в покоління, код, який і намагалися, і намагаються знищити наші вороги – голодоморами, гулагами, війнами, проте цей код – незнищенний! І ми всі доводимо це щодня!
І нехай цей код буде вічним, і нехай наша українська мова буде долучена до великої європейської родини, і нехай минуться всі негаразди, бо з нами велика суверенна Україна і Господь!
Цікаві факти про українську мову
від волонтерського руху "Мова — ДНК нації".
- Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
- За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.
- В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
- У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
- Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".
- В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
- Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
- Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
- Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
- Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як"вороженьки".
Поезія сьогодення
Світлана Дубницька
Олег Побережний
Ніна Арендар
Марія Дяченко
